By Обидві ці загрози досі розглядалися окремо: отруєння довкілля випарами з вугільних котлів та коминів і продуктами горіння, а також стійкість бактерій до антибіотиків – найпоширеніші ліки проти них. Одне й інше має свої наслідки для здоровʼя (чи то з огляду на астму і серцеві приступи внаслідок вдихання повітря, у якому присутні пили й хімікати, чи то через зараження, котрі не піддаються лікуванню) – пише Павел Валєвскі, автор польського інтернет-порталу projectpulsar.pl
Та все ж не здавалося, що забруднене повітря безпосередньо впливає на бактерії і спричиняє поширення їхніх генів стійкості. Проблемою визнавали, радше, невідповідне застосовування і зловживання антибіотиками. Але, як показує перший глобальний і проникливий аналіз цієї проблеми (публікація в „The Lancet Planetary Health”), існує чіткий звʼязок.
Науковці з китайського університету Zhejiang створили широку систему даних, зібраних у 116 країнах в 2000-2018 роках. Аналізом охоплено 9 бактеріальних патогенів і 43 види антибіотиків. Виявилося, що стійкість до антибіотиків зростає разом із підвищенням рівня пилів PM2,5 (тобто з діаметром нижче 2,5 мікрометра, що складається із часточок у 30 разів менших від ширини людської волосини, а їхніми складниками є, зокрема: сульфати, нітрати, аміак і вуглець). Кожне зростання забруднень на 1% тягло за собою зріст стійкості до антибіотиків від 0,5 до 1,9%, залежно від штаму мікроба.
Тож у праці припускається, що пили PM2,5 є одним з ключових чинників збільшення стійкості проти антибіотиків, оскільки вони на глобальному рівні відповідають за 11% змін на середніх рівнях стійкості в усьому світі, при чому Північна Африка і Західна Азія – це регіони, у яких цей вплив є найвищим.
У представленій моделі майбутніх сценаріїв автори остерігають, що якщо не відбудеться змін у сучасній політиці усування забруднень повітря, то до 2050 року рівень стійкості до антибіотиків на світі зросте на чергових 17%, а число передчасних смертей з цієї причини збільшиться приблизно до 840 тис. щороку (найбільший зріст відбудеться в Субсахарській Африці). Для порівняння: у 2018 р. стійкість до антибіотиків, яка випливала із забруднення повітря, була повʼязана із приблизним числом у 480 тис. передчасних смертей.
У підсумку науковці визнали, що хоч їхній аналіз має глобальне охоплення, то все ж не з усіх країн (зокрема з низьким і середнім доходом) їм вдалося отримати необхідні дані. Вони також ствердили, що ключовою метою наступних досліджень повинне стати пізнання механізму, котрий призводить до того, що пили та інші складники, які знаходяться в забрудненому повітрі, впливають на зріст стійкості бактерій, та яка між ними взаємодія. Але і без пояснення цієї загадки видно, що користь від покращення якості повітря може бути двоякою: не лише здоровіші легені, але й результативніше лікування заражень.
