By 
Нещодавно під час повітряного удару по Україні російські крилаті ракети порушили територіальний простір Молдови. Це може бути черговою провокацією Москви, спрямованою на посилення внутрішньополітичної напруги всередині цієї країни. Деякі молдовські опозиційні сили вже почали спекулювати на цій тематиці, закликаючи не допомагати Україні й поліпшувати зв’язки з Росією, щоб не провокувати її нападу.
Це абсолютно безглузді заяви, оскільки Росія вже давно напала на Молдову. Доказом цього є Придністров’я —російський анклав на молдовській території. Зовсім нещодавно деякі російські політики, зокрема Д. Медведєв, заявили про можливість нового нападу на Молдову й захоплення всієї її території. І тільки завдяки стійкості Збройних сил України на півдні росіяни поки що не можуть реалізувати цей ганебний план.
Такі заяви цілком вписуються в шовіністичну зовнішню політику Москви. Проте чи можливий російський напад на Молдову сьогодні, коли ЗСУ успішно нищать ворога? З військового погляду він був би цілком можливий, якби окупанти захопили Миколаївську й Одеську області й мали б сухопутний коридор до Придністров’я, а отже — і до Молдови. Проте Україна надійно обороняє ці області і, звичайно, не пропустить ворога ні на свої території, ні на молдовську землю.
Чи можливий напад на Молдову з невизнаної Придністровської республіки? Теоретично можливий, але на практиці росіяни не можуть сформувати тут потужне ударне угруповання для захоплення Молдови, оскільки на території республіки є лише декілька тисяч російських військовослужбовців. Можливим є варіант використання військових Придністров’я, але вони також не дуже численні, а головне —не налаштовані воювати з Молдовою, адже мають там тісні родинні чи економічні зв’язки. Тому Придністров’я не зацікавлене в протистоянні з Молдовою.
Тож єдине, що могли б зробити російські військовослужбовці, —це здійснювати провокації на молдовському кордоні чи розхитувати політичну ситуацію в самій країні, щоб до влади прийшли проросійські сили. І для цього є певне економічне та політичне підґрунтя. Так, Молдова сьогодні переживає важкі часи. Через війну в Україні зросли ціни на енергоносії, а також подорожчало багато товарів. Тому частина мешканців Молдови не задоволена політикою, яку проводить проєвропейська очільниця країни Мая Санду. Так, за даними соціологічних досліджень, приблизно 60 % населення не готові терпіти економічні труднощі, які виникають унаслідок війни в Україні, а майже 30 % ностальгують за Радянським Союзом — саме вони є ключовим електоратом проросійських партій Молдови.
Окрім того, у країні є певні проблеми з Гагаузією, де проживає переважно російськомовне населення. Гагаузія має автономію в складі Молдови, і її керівництво заявляло, що відокремиться від країни в тому разі, якщо вона втрачатиме суверенітет. Автономна республіка навіть проводила перемовини з російським Газпромом, щоб він надав їй знижки на газ. Тому проросійські настрої Гагаузії є цілком очевидними.
У цих умовах очільниці Молдови Маї Санду буде нелегко зберегти свою владу. Вона має посилити економічне зростання країни, а це за сучасної складної світової економічної ситуації буде доволі тяжко зробити. Проте, попри труднощі й постійні провокації з боку Росії, Молдова продовжує свій євроінтеграційний курс і вже є кандидатом на входження до ЄС. Рано чи пізно вона разом з Україною стане повноправним членом Євросоюзу. А після звільнення тимчасово окупованих українських територій українська армія на прохання Молдови цілком може допомогти їй розв’язати питання з Придністров’ям.
