By 
З 6 листопада 2023 року польські перевізники перекрили рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на кордоні між Польщею та Україною. Ці пункти включають Гребенне – Рава-Руська, Корчова – Краківець та Дорогуськ – Ягодин. З 27 листопада також розпочалося цілодобове блокування пункту пропуску Медика-Шегині. Польські перевізники наполягають на поверненні дозволів для українських далекобійників, вимагають вилучити польські автівки з української електронної черги та просять випускати порожні польські вантажівки поза чергою з території України.
Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися доукраїнського Президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн з проханням врегулювати ситуацію. За оцінками цих обʼєднань, прямі збитки економіки України від блокування ряду пунктів пропуску на кордоні вже перевищують 400 мільйонів євро.
Зазнає збитків й польська сторона. За словами польського політика, колишнього депутату Сейму Республіки Польща, журналіста, історика Мирослава Чеха польський експорт до України у 2022 році зріс на 55%, порівняно з 2021 роком, а в 2023 році за три квартали ріст був всього на 25%. Тобто насправді блокувальники «стріляють в ногу» розвитку польській економіці і своїм співгромадянам.
Слід згадати, що у Польщі нещодавно відбулися парламентські вибори в яких перемогла провладна політична сила «Право і Справедливість» (ПіС) (35 %). На другому місці – Громадянська коаліція під керівництвом Дональда Туска (31 %), на третьому – блок «Третій шлях» (14 %). Пройшла у парламент і «Лівиця» (9%) та права «Конфедерація» (7%). Деякий час коли відбувалася зміна влади, питання розблокування кордону практично не вирішувалася, хоча певні намагання й робилися.
11 грудня премʼєром Польщі замість Матеуша Моравецького став лідер «Громадянської платформи» і кандидат від обʼєднаної опозиції Дональд Туск. Він є досвідченим політиком, зокрема деякий час вже був прем’єром Польщі. Відразу після обрання на посаду Туск поїхав на історичний саміт ЄС 14-15 грудня. Діючий прем’єр-міністр Польщі має чітку проєвропейську позицію, зокрема у 2014–2019 роках він очолював Європейську раду, відтак його повернення до влади символізує посилення європейських орієнтацій Польщі, оскільки восьмирічне правління консервативного уряду «Права і Справедливості» привело до певного охолодження відносин з Брюсселем, який критикував попередній уряд за недосконалу судову реформу, за порушення прав людини, зокрема прав жінок на аборт, за жорстку міграційну політику.
Єврокомісія вже розблокувала фінансування і до кінця поточного року Польща отримає €5 млрд. Новий уряд успішно подав заявку ще на €7 млрд, які ймовірно надійдуть на польські рахунки на початку 2024 року. Загалом стоїть питання про надання €140 млрд для відновлення польської економіки після пандемії COVID-19, модернізації енергетичних систем, боротьби зі зміною клімату та розвитку зеленої енергетики.
Натомість, за протестами на кордоні стоїть право-радикальна партія «Конфедерація», яка має в нинішньому польському парламенті 18 депутатів. Ця політична сила дотримується антиєвропейської та антиукраїнської орієнтації і активно виступає проти надання допомоги Україні. Депутати «Конфедерації»відзначаються готовністю до екстравагантних політичних виступів. Відомий епізод із Гжегожем Брауном, що розлетівся по всьому світу, відбувся під час церемонії в холі Сейму, приуроченій єврейському святкуванню Хануки. Під час цього заходу він загасив вогнегасником ханукальні свічки. Більшість лідерів Конфедерації мають чіткі проросійські позиції.
Гжеґож Браун вважає, наприклад, що Україна – це псевдодержавне утворення і що це взагалі певна фікція незалежної держави, фікція цивілізованого партнера, знову ж таки повторюючи брехливі російські наративи, що Україна – несправжня держава і що вона не має права на існування.
Браун та його колеги розповсюджують брехливе бачення, в якому українці нібито прагнуть захопити Польщу, забираючи в поляків їхню країну. Називаючи українських біженців у Польщі «мігрантами», вони намагаються підкреслити, що масова міграція українців через західний кордон є не результатом війни, а прагненням українців поширити свої впливи в Польщі і взагалі принести війну на польську територію. А найважливіше, що «конфедерати» хочуть розсварити Україну і Польщу, послабивши їх, чим відкрито грають на руку Москви.
Так саме представники Конфедерації Кшиштоф Босак та Рафал Меклер 3 листопада 2023 року на прес-конференції у Сеймі заявили, що їхня партія підтримує акцію з блокування перевізниками кордону з Україною в умовах, коли Україна змушена відбивати російську агресію.
Проте прем’єр Польщі Д. Туск чітко заявив, що уряд Польщі наближається до того, щоб припинити блокаду кордону з Україною. Він зазначив: «Я не думаю, що ми досягнемо максимуму, якого хочуть далекобійники, але здається, що те, що може бути досягнуто, дозволить нам зняти емоції і зняти блокади на кордоні». Тому будемо сподіватися що найближчими місяцями 2024 року українсько-польський кордон буде розблоковано.
