Чи розгориться військовий конфлікт між Венесуелою та Гаяною?

Нещодавно в провінції Ессекібо, що в Гаяні, знайшли великі поклади нафти та газу. Це добра новина для невеличкої держави, адже родовища можуть позитивно вплинути на її економіку. Проте це вже спричинило й суттєві проблеми: сусідня Венесуела висунула претензії на цю територію, оскільки вважає її своєю.

Ессекібо, регіон, який Венесуела називає “спірним”, охоплює площу 160 000 км² і займає приблизно дві третини земель Гаяни. У 1899 році Третейський суд у Парижі визнав територію належною Гаяні, яка в ті часи була колонією Великої Британії. Уряд президента Венесуели Ніколаса Мадуро стверджує, що це рішення порушило права їхньої країни. Гаяна подала заяву до Міжнародного суду ООН, щоб підтвердити постанову 1899 року. Суд вирішив розглядати цю справу, а перед розглядом, який може зайняти кілька років, постановив, що Венесуела не має здійснювати жодних заходів, які б оскаржували контроль Гаяни над цією територією.

Проте Венесуела проігнорувала рішення Міжнародного суду ООН. За наказом Ніколаса Мадуро в країні оголосили референдум щодо приєднання частини Гаяни, на якому, за офіційними даними влади Венесуели, 95 % виборців проголосували за. Водночас за даними незалежних експертів, вибори були фальсифіковані, а явка — низькою. Н. Мадуро, керуючись результатами референдуму, вирішив піти на загострення ситуації й привів війська в бойову готовність. Він затвердив шість указів щодо анексії регіону Ессекібо, серед яких ратифікація нової мапи Венесуели, призначення єдиного керівника для регіону, проголошення Гаяни-Ессекібо 24-м штатом країни, формування Національної комісії, що має захищати регіон, а також створення нових підрозділів державної компанії, що працює в нафтовій галузі.

Демократичні країни світу здебільшого засудили Венесуелу. Зокрема, США назвали її дії порушенням міжнародного законодавства, а держави ЄС закликали до дипломатичного розв’язання проблеми. Відбувся також саміт МЕРКОСУРу у Ріо-де-Жанейро, на якому Венесуелу закликали утриматися від агресивних односторонніх дій і налагодити діалог із Гаяною. Бразилія, сусідка Венесуели, також не зацікавлена в розгортанні конфлікту в Південній Америці, тож запропонувала посередницькі послуги.

Китай і Росія мають нейтральну позицію, офіційно не підтримують, але й не засуджують дії лідера Венесуели. Проте Путін завжди сприяв Мадуро. Коли у Венесуелі були активні протести проти президента, РФ усіма можливими способами допомагала йому втриматися при владі. Венесуела також є давнім партнером Росії: зокрема, 2008-го був ухвалений меморандум про співпрацю країн в енергетичній сфері. Проте їхнє партнерство й раніше було доволі активне, адже Венесуела купувала російську зброю, зокрема танки, літаки тощо.

Тож вплив Росії на владу Венесуели залишається ще досить великим.І Ніколас Мадуро може розпочати воєнний конфлікт, оскільки приєднання регіону Гаяна-Ессекібо зробить Венесуелу однією з найбагатших нафтових країн світу. Росії це вигідно, адже на воєнні дії будуть змушені реагувати США. Америка, імовірно, навіть надаватиме військову допомогу Гаяні, оскільки їй не потрібне посилення Венесуели в регіоні та збройний конфлікт у Південній Америці, який суттєво підвищить ціни на нафту, що буде тільки на руку Росії. Крім того, Гаяна лежить близько до США (на відміну від України, що розташована на іншому кінці світу), тож виборців буде легко переконати надати їй допомогу. Це буде вже третій збройний конфлікт за останній час, до якого буде привернута міжнародна увага. Тож Україна отримає ще менше допомоги від США, оскільки Вашингтон буде змушений, крім Ізраїлю, допомагати ще й Гаяні. Це має особливо несприятливий вигляд на тлі дискусій між республіканцями, які не хочуть виділяти Україні 60 млрд доларів фінансової допомоги на наступний рік, і демократами. Тому Росія робить усе можливе, щоб роздмухати чергове вогнище конфлікту. Мадуро вже запросили з робочим візитом до Москви на кінець 2023 року. Тож США і країни МЕРКОСУРу консолідувалися і натиснули на президента Венесуели, щоб той не розв’язував конфлікту.

Під впливом міжнародної спільноти Н. Мадуро та очільник Гаяни Ірфаан Алі погодилися на зустріч. Переговори відбулися 14 грудня 2023 року в Кінгстауні, столиці карибської держави Сент-Вінсент і Гренадини. Участь у них узяли також представники Спільноти країн Латинської Америки та Карибського басейну. Про це повідомив тимчасовий президент організації Ральф Гонсалвеш, прем’єр-міністр Сент-Вінсенту і Гренадин. На зустрічі був також президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва, який очолює МЕРКОСУР. Напередодні він поспілкувався з венесуельським диктатором телефоном і передав вимоги, ухвалені на саміті МЕРКОСУРу в Ріо-де-Жанейро: утриматися від односторонніх дій і невідкладно розпочати діалог.

Після переговорів Венесуела й Гаяна оприлюднили спільну декларацію, у якій йдеться про те, що вони погодилися не загрожувати одна одній, не використовувати одна проти одної силові засоби за жодних обставин і утримуватися від загострення ситуації. Декларація також анонсує зустріч президентів Мадуро та Ірфаана Алі в Бразилії в найближчі місяці.

Для розв’язання конфлікту щодо регіону Ессекібо сторони вирішили створити спеціальну територіальну комісію, до складу якої увійдуть очільники зовнішньополітичних відомств та інші представники країн. Планується, що впродовж 3 місяців комісія оприлюднить перший звіт щодо території Ессекібо.

Ці заходи вказують на важливий крок до завершення протистояння між Венесуелою та Гаяною, а також на намір країн уникнути військових загроз і розвивати діалог для забезпечення мирного врегулювання ситуації. Будемо сподіватися, що загроза військового протистояння між країнами вже усунута.