By Якщо людина – вінець земного творіння, то людство впродовж своєї історії мало б прагнути до гармонії з природою і Всесвітом. Однак реальність свідчить, що людина пішла хибним шляхом розвитку, або не є найвищим творінням.
Та все ж, мабуть, кожному в житті щастило зустрічати людей похилого віку, які своїм оптимізмом суттєво відрізнялися від інших, зачаровували і приваблювали. Перше, що помічаєш при зустрічі з такими людьми – це їхня безмежна доброта і бажання допомагати іншим. У віці далеко за вісімдесят вони завзято займаються корисною для суспільства працею: цілительством, наукою, винахідництвом чи громадською діяльністю. Як правило, пересічні пенсіонери піклуються лише про себе чи своїх рідних. Це, звісно, також дуже добре, але турбота про інших людей надає ще більшої наснаги.
Отже, головні фактори, що підтримують здоров’я і подовжують життя людини, – це добре ставлення і піклування про інших. Визначальною для нашого здоров’я є життєдайна психічна енергія, що витрачається, коли ми завдаємо шкоди іншим живим істотам, і накопичується, коли творимо добро. Цікаво, що надвисокий рівень психічної енергії навіть надає власнику містичних сил. Відомі випадки, коли під час громадянської війни більшовики не могли розстріляти деяких праведників – зброя відмовляла.
Наступним фактором, який захищає людину від негараздів і хвороб є доброзичливе ставлення до тварин і природи. Домашні улюбленці суттєво покращують якість нашого життя, даруючи безліч позитивних емоцій. Коли нам важко, то ми звикли звертатись за допомогою до Бога. А що як про тварин також піклується Всевишній, і коли ми розділяємо його турботи, коли від нашої опіки залежить життя беззахисної істоти, то він надає нам додаткових сил?
Серед відомих митців, які своєю творчістю здобули повагу і любов мільйонів громадян, було багато любителів тварин. Така безмежна доброта була закладена у них ще від народження, і саме вона зробила їх успішними. Але, на жаль, існують люди, які не те що не люблять тварин, але й заради розваги вбивають їх. У них навіть є свої спілки, де вони вихваляються жертвами. І хоча вбивство людини є набагато тяжчим гріхом, той, хто забирає життя у беззахисної істоти, позбувається й частини своїх сил. У таких людей, напевно, втілилися ще зовсім молоді і нерозвинені душі, які в попередніх реінкарнаціях жили в первісному ладі чи там, де полювати потрібно заради виживання.
Якщо ж схильна до вбивства тварин особа стає очільником держави, її політика буде такою ж жорстокою. Якщо ж проаналізувати історію царської Росії і СРСР, то майже всі її керівники були мисливцями, наприклад, Микола II, Володимир Ленін. А чи може людина, яка заради розваги вбиває беззахисних істот, на добрі вчинки для свого народу?
Сьогодні у парламентах європейських країн немає мисливців, бо європеєць за вбивцю ніколи не проголосує. На Заході до природи ставляться набагато поважніше, ніж в інших країнах світу. Наприклад, Норвегія стала першою державою, яка повністю заборонила вирубку лісів. Можливо, якщо українці також будуть шанобливими до природи і тварин, то наше життя зміниться на краще значно швидше?
