By Губань-санітарник, званий чистильником – дуже підприємлива риба. Цей малий сріблястий вид заснував бізнес у коралових рифах, де займається очисткою від паразитів значно більших від нього і вічно голодних риб. Ця небезпечна справа вимагає досконалих суспільних навичок. Тож нічого дивного немає в тому, що ці рибки здатні ідентифікувати інші особини за їхнім виглядом, а навіть упізнати самих себе – це випливає з досліджень, нещодавно опублікованих в Proceedings of the National Academyof Sciences USA. Про це пише Еллісон Паршел у часописі Scientific American.
Через тиждень після поміщення їхній акваріум дзеркала чистильники, здається, могли зауважувати своє відображення. На думку деяких дослідників, це може означати, що риби мають свідомість. Це суперечливе припущення.
«Риби значно розумніші, ніж вважалось раніше» – говорить один з головних авторів публікації Масанорі Кохда, спеціаліст з порівняльної когнітивістики з Міського університету Осаки в Японії. Його група у 2019 році вперше навела докази того, що риби здатні впізнавати себе у дзеркалі. Підчас теперішніх досліджень науковці помістили позначки на підгрудок риб; коли ті зауважували своє відображення у дзеркалі, то намагалися усунути позначки, обтираючись об скелю. .
«Дуже багато видів тварин були піддані схожим тестам» – зауважує Ален Моран, когнітивний психолог з канадського Університету Монт Роял, котрий не був учасником даного дослідження. Тест здали шимпанзе та орангутанги, але більшість тварин не впорались – можливо тому, що тести були непристосованими до природньої поведінки конкретного виду.
Отже, які пізнавальні здібності дозволили рибам досягти успіху? Група Кохди перевіряла, чи звикла вже до присутності дзеркала риба здатна була впізнати себе у відображенні. Кожній особині показували чотири фотографії. На першій риба була сама, на другій – інший губань, на третій її голову причепили до тіла іншої риби, а на четвертій – голову іншого губаня розташовували на її тілі. Якщо на її власному обличчі розташовували схожу на паразита позначку, то риба намагалася її позбутись.
На думку Кохди, реакція вказує на те, що губані можуть мати «власну свідомість», або ж якимось іншим чином розуміти, що це вони на фотографії. Однак Моран вважає, що тест із позначкою не доводить аж таких пізнавальних здібностей. «На відображенні не бачиш своїх думок. Не бачиш своїх емоцій. Бачиш своє тіло» – каже він, наголошуючи, що повʼязування поведінки тварини з її, імовірним, багатим ментальним світом базується на непідтверджених припущеннях.
Та все ж результати досліджень вказують на те, що ті малі риби мають «здатність до еластичного модифікування власної поведінки», як вважає Кеті Данклі, екологиня морських систем з Кембріджського університету, котра не була учасницею досліджень. Якщо взяти до уваги те, що ці риби виконують функції обслуги щодо інших тварин, то здатність розпізнавати обличчя іншої особини є виправданою.
Такі експерименти дозволяють глянути на світ з перспективи інших створінь. Автор праці планують піддати схожим тестам інші морські види і перевірити, як може виглядати свідомість у організмів, котрі не мають мови. Та зараз ми все ще не знаємо, що собі думають риби.
