Homo sapiens йшли північним шляхом

Homo sapiens йшли північним шляхом

До того як представники нашого виду в давнину вирушили на завоювання світу, вони довго перебували у своїй африканській колисці. Та врешті-решт частина з них її покинула.  Коли і яким шляхом вирушив той авангард? Довго вважалося, що це сталось щойно 50-60 тисяч років тому, а шлях мігрантів пролягав через протоку Баб аль-Мандаб, яка поєднує Червоне море з Індійським океаном. Зараз її ширина 25 км, але тоді вона була значно вужчою через нижчий рівень океанів – пише Анджей Холдис на польському науковому інтернет-порталі Pulsar.

Ця гіпотеза «пізнього виходу південним шляхом» була поставлена під сумнів у двох останніх десятиліттях. Датовані на понад 100 тис. років камʼяні знаряддя, знайдені на Аравійському півострові, а також реконструкції природнього середовища того регіону, вказували на те, що Homo sapiens міг висунути носа поза Африку значно раніше. І що колонізував Аравію, котра в той час була поросла саванною та мала густу гідрографічну мережу, яка складалася з численних струмків, річок і озер. Подальші археологічні відкриття демонстрували, що звідти наші предки за короткий час дісталися до Індії, Південно-східної Азії, а навіть і до Китаю. 

Принциповим питання було: яким шляхом ті перші Homo sapiens покидали Африку? Дорогу через Баб аль-Мандаб було важко долати, бо понад 100 тис. років тому, підчас теплого і вологого еємського інтергляціалу протока була ще ширшою, ніж зараз. Але відкритою була північна, що вела через Синайський півострів – єдине сухопутне сполучення між Африкою і Азією, і далі через Левант, тобто край, що нині охоплює Ізраїль, Ліван, сірію та Йорданію. Однак, бракувало переконливих доказів, що наші предки появилися так рано у тій частині світу.   

Саме такі доводи знайшли і представили в Science Advances члени експедиції у південну частину западини в Йорданії. Зараз це значне тектонічне зниження, яке тягнеться на довжині понад 160 км поміж Мертвим морем на півночі і Червоним морем на півдні, з пустельним ландшафтом. Поль Карлінг з University of Southampton і Махмуд Аббас із китайського університету в Shantou, а також їхні співробітники, саме тут знайшли залишки солодководних озер і вологих теренів з періоду еємського інтергляціалу – все ще досить теплих – останнього льодовикового періоду. В осадах тих озер науковці знайшли камʼяні знаряддя, котрі – як показало визначення періоду – налічують коло 84 тис. років.

Автори досліджень припускають, що долина Йордану – в ті часи волога й багата на рослини та тварини – могла стати першою стоянкою Homo sapiens після подолання границі між Африкою і Азією в період еємського інтергляціалу. Звідти наші предки вирушали на полювання у саванну, потім колонізували Аравію, а їхні наступники пішли ще далі на схід. 

Але не всі. Частина надовго залишилася у Леванті і на Близькому Сході, а через кілька десятків тисяч років, коли до їхніх перших садиб постукала пустеля, чергова хвиля міграції вирушила на північ, в напрямку Малої Азії та Європи. 

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Самотність наближає хворобу Паркінсона Якою бузе Земля через 250 млн років?