By Старший науковий співробітник Американської ради з питань зовнішньої політики Стівен Бланк написав статтю для Atlantic Council:
“Європейські прагнення України є незворотними. Більшість громадян підтримує членство в НАТО і ЄС. Проте одного бажання інтеграції замало, щоб це здійснити. Шлях України до членства в цих організаціях буде тривалим і важким. Незважаючи на це, зараз перед Україною відкриваються можливості для інтеграції з європейськими сусідами на субрегіональному рівні, коли окремі країни з більших регіонів об’єднуються для досягнення спільних цілей та здійснюють взаємовигідні інвестиції. Ці можливості є важливими і про них слід пам’ятати.
Ось один із прикладів субрегіональної співпраці серед сусідів. Польський, словацький, угорський та український уряди підписали угоду “Карпатська стратегія”. Цей документ зобов’язує їх до економічної координації та тісної співпраці у розвитку комунікаційної, туристичної та екологічної інфраструктури, а також у низці інших сфер. До того ж угода має на меті підвищити конкурентоспроможність Карпатського регіону та покращити рівень життя у ньому.
Підписанти також сподіваються, що Карпатський регіон стане частиною окремої макрорегіональної стратегії ЄС. Такий статус він отримає після угоди між Європейською комісією та відповідними країнами. Тоді район матиме право на фінансування з ЄС взаємовигідних інвестиційних проектів. Міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінський зазначив, що учасники стратегії хочуть змінити суспільну думку, а також сутність Карпат як периферійного макрорегіону.
Хоча це, можливо, не є однією з великих ініціатив, які часто привертають увагу громадськості, однак це золота можливість для України. Вона зосереджує Київ на західному напрямку і робить його союзником кількох важливих країн-членів ЄС. Але субрегіональні ініціативи, навіть якщо вони базуються на масштабних інвестиційних або інфраструктурних проектах, вимагають детального планування, координації та імплементації. Щоб ці плани спрацювали, необхідно мати надійне фінансування, а проекти мають бути чимось більшим, ніж презентації. Вони повинні пропонувати необхідні, добре продумані ініціативи. У випадку з “Карпатською стратегією” це означає, що для того, щоб підписанти досягли схвалення ЄС, вони повинні дотримуватись термінів виконання проектів, гарантувати фінансування і прибутковість та інтенсивно координувати спільні зусилля. Ці вимоги зі свого боку суперечать тому виду корупції, який в Україні все ще широко розповсюджений. Хоча Угорщина, можливо, виявиться менш надійним партнером через свою відому прихильність до Росії, все ж бажано і необхідно, щоб Україна скористалася цією можливістю.
Стратегія є перевіркою здатності України не лише співпрацювати з сусідами стосовно важливих питань, а й реалізовувати ініціативи з мінімальними витратами. Успіх у таких проектах посилить репутацію та потенціал України, а також привабить потенційних спонсорів майбутніх ініціатив. Невдача ж стане негативним сигналом для інших партнерів.
Якщо Україна скористається цією можливістю та посилить свої внутрішні здібності, репутацію та привабливість, вона зможе отримати право на участь у великій регіональній ініціативі “Три моря”, яку започаткувала Польща і підтримала Хорватія. Ця стратегія прагне посилити співпрацю між країнами Центральної Європи, зокрема в галузях енергетики, телекомунікацій та транспортної інфраструктури – напрямках, що мають важливе значення для прогресу України. Якщо Київ продемонструє стабільне поліпшення свого управління, економічного потенціалу та реформ, то зможе приєднатися до цієї організації, а також скористатися підтримкою США та Німеччини, про що було зазначено на недавньому саміті в Бухаресті.
Тому Карпатська стратегія є надзвичайно важливою для України, навіть якщо вона не привертає такої уваги, як вступ до ЄС чи НАТО. Справді, ці організації, особливо ЄС, були побудовані завдяки стабільному зростанню таких субрегіональних та регіональних інституцій, які успішно виконували свої цілі та демонстрували всім зацікавленим сторонам необхідність подальшої та більш глибокої інтеграції. У результаті вони створили інститут та багато процесів, а також менталітет, що стало видимим успіхом і стимулювало інших. Оскільки ми відслідковуємо та підтримуємо процес європейської інтеграції України, ми не повинні забувати про такі відносно скромні інституції, як “Карпатська стратегія”. Вони можуть бути маловідомими, але важливими та цінними кроками в напрямку до європейської інтеграції, до якої українці настільки явно прагнуть”.
Примітка:
Atlantic Council – це аналітичний центр, неурядова організація США, котра переважно займається міжнародними відносинами атлантичної спільноти.
