Президентські вибори в Словаччині: наслідки для України

У Словаччині нещодавно відбулися президентські вибори, у другому турі яких переміг Петер Пеллегріні, здобувши 53,12 % голосів. Цю інформацію оприлюднило Словацьке управління статистики.

У першому турі, який відбувся 23 березня, узяли участь дев’ять кандидатів, проте жоден із них не здобув абсолютної більшості. До другого туру пройшли колишній очільник МЗС Словаччини Іван Корчок, який отримав 42,51 % голосів, і П. Пеллегріні, що здобув підтримку 37,02 % виборців. Опитування, проведені перед другим туром, показали, що шанси кандидатів на перемогу майже рівні й розрив між ними може бути лише на кілька відсотків. Проте в другому турі І. Корчак програв Пеллегріні, діставши 47 % голосів.

Яку ж політику буде проводити новообраний очільник Словаччини? Деякі аналітики вважають, що він є представником команди прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо, який заявляв, що дотримується принципів суверенітету й територіальної цілісності України, але час від часу оприлюднював і достатньо неоднозначні заяви. Зокрема, він стверджував, що Україні не потрібно надавати військової допомоги, оскільки це призводить до ескалації конфлікту. Висловлюючи такі думки, він повторює наративи угорського лідера Віктора Орбана й грає на руку москві. Він також провокаційно заявив, що єдиний спосіб завершити війну росії проти України — віддати частину української території агресору. Також словацький політик зазначав, що відмова від членства України в НАТО є доцільною. На його думку, входження України в Альянс не на часі й може спричинити напругу в ЄС.

Політичні погляди Пеллегріні здебільшого збігаються із позицією нинішнього уряду Словаччини, зокрема й щодо стандартизації відносин із росією, які зазнали раптових змін після вторгнення російської федерації в Україну.

Проте він виступає також за посилення зв’язків із Брюсселем, оскільки це економічно вигідно Словаччині, і загалом підтримує зовнішньополітичну діяльність Євросоюзу, спрямовану на засудження агресії росії і введення санкцій проти неї. Однак, на його думку, потрібно дуже зважено до цього підходити, щоб санкції не завдавали шкоди економіці ЄС. Він вважає, що обмеження проти москви здебільшого неефективні й мають негативний вплив на мешканців Словаччини. Це майже збігається з думками Роберта Фіцо.

Останнім часом відносини між Словаччиною та Україною дещо покращилися. Так, нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відвідав цю країну із робочим візитом і зустрівся зі своїм словацьким колегою. На зустрічі Р. Фіцо заявив, що Словаччина висловлює щиру підтримку Україні на її шляху до вступу в ЄС і бажає Києву стати повноправним учасником європейської родини. Словацький прем’єр також досить позитивно відгукнувся про Глобальний саміт миру, що відбудеться на початку літа у Швейцарії, і зазначив, що Братислава має намір узяти в ньому участь, оскільки засуджує агресію росії проти України.

Під час зустрічі сторони також затвердили дорожню карту подальшої співпраці між країнами, зокрема в гуманітарній, енергетичній, логістичній, торговельній галузях тощо.

Звичайно, нас тішить потепління в словацько-українських відносинах, проте воно відбулося після масових березневих протестів у низці міст Словаччини, зокрема й у Братиславі. На мітингах громадяни засуджували антиукраїнську політику чинного уряду та його прагнення послабити антикорупційну боротьбу всередині країни. Так, словаки здебільшого не задоволені переглядом Кримінального кодексу, адже це, на думку опозиції, суттєво послабить боротьбу з корупцією. Тож у цих умовах уряд Фіцо вирішив піти на пом’якшення відносин з Україною, щоб послабити опозиційні настрої частини населення Словаччини.

Отже, хоча відносини між Словаччиною та Україною останнім часом дещо покращилися, проте щодо певних питань, зокрема щодо членства України в НАТО, Братислава має поки що скептичну позицію.