By 
Інвестиції є запорукою економічного розвитку і зростання національного доходу. Регіони країни мають різні природні, трудові та фінансові ресурси, що створює неоднакові умови для вкладників.
Водночас інвестиційні процеси в регіонах пов’язані із загальнодержавними тенденціями, тому й основні бар’єри капіталовкладень є спільними для всієї країни. Щоб усунути ці проблеми, потрібно консолідувати зусилля на різних рівнях державного управління.
Під час здійснення реформи децентралізації влади регіони України мали б розробити стратегію розвитку, засновану на обізнаності з місцевими ресурсами, перевагами та можливостями, що узгоджується з цілями національного економічного росту.
Майже всім регіонам не вистачає інвестицій для проведення структурної перебудови галузей економіки. Саме тому необхідно створити умови для залучення зовнішніх джерел фінансування. Однак для закордонних вкладників Україна є державою з високим ризиком для іноземного капіталу, про щосвідчить індекс інвестиційних загроз Political Risk Atlas.
Процес залучення зовнішніх фінансів гальмує низка чинників, серед яких недосконалість, нестабільність та суперечливість законодавчої бази, що регулює капіталовкладення; бюрократичні бар’єри започаткування та провадження інвестиційної діяльності. Серед регіональних проблем – відсутність системи маркетингу та промоції, недостатня розвиненість інфраструктури підтримки вкладень, неконкретизована потреба у фінансуванні через брак програм соціально-економічного розвитку територіальних громад, недостатня кількість належним чином розроблених пропозицій, що враховують інтереси територіальних громад та потенційних інвесторів, низька зацікавленість внутрішніх вкладників та безсистемність роботи з іноземними, недостатній рівень кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування та державної служби, задіяних у процесах капіталовкладення. Щоб вирішити ці проблеми, необхідно системно програмувати залучення коштів, зокрема створити відповідну нормативно-правову базу та задіяти організаційні й фінансові ресурси.
Інвестиційне майбутнє регіону можна розглядати через систему приватних потенціалів, куди входять природно-сировинні, виробничі, споживчі, інфраструктурні, інноваційні, трудові, інституційні та фінансові ресурси. При оцінці інвестиційного ризику регіону враховують політичні, економічні, соціальні, кримінальні, екологічні, фінансові та законодавчі види загроз[1].
Через нестабільність та недосконалість законодавства, зарегульованість більшості ринків та нерозвиненість їхньої інфраструктури, сильний податковий тиск, бюрократизм і корупцію інвестиційний потенціал України залишається несприятливим. Однак країна має й низку переваг, зокрема вигідне геополітичне розташування, високий рівень природно-ресурсної забезпеченості, дешеву кваліфікована робоча сила, місткий споживчий ринок тощо.
Вкладаючи кошти у регіон, інвестор керується не лише суб’єктивними, а й об’єктивними чинниками, до яких належать: підтримка з боку органів місцевого самоврядування, рівень розвитку підприємницької структури, вміння керівників установи вести переговори. Важливе значення для вкладників мають: стан валютної, податкової, кредитної політики та загальна ситуація в державі. Вони не коригуються суб’єктами господарювання й не можуть бути зміненими за короткий термін.
На активність капіталовкладень впливають також умови формування ринку інвестицій та привабливість економіки для зовнішніх вкладників.
Регіональна влада може використовувати різні методи для залучення прямих інвестицій, як-от державна підтримка (страхування вкладень, надання бюджетних гарантій, регулювання суперечок, адміністративна і консультаційна підтримка), створення спонукальних механізмів (підвищення рентабельності прямих вкладів, зниження витрат інвестора та зменшення їхніх ризиків) чи ефективної інформаційної системи для потенційних вкладників, формування позитивного іміджу регіону, фінансова підтримка і сприяння інвестиційній діяльності, організація регіонального агентства з політики капіталовкладень. Доцільно також створити у регіоні сприятливу підприємницьку атмосферу, всебічно підтримувати підприємництво, максимально зменшити адміністративні бар’єри тощо.
Однією з умов ефективного залучення закордонних ресурсів є узгодження особистих цілей інвестора із соціально-економічною програмою регіону. Пожвавлення капіталовкладень має також відбуватись завдяки участі у міжнародних виставках, форумах, проведенню семінарів та конференцій, виготовленню стендів для виставок, створенню веб-сайту з характеристикою об’єктів вкладень тощо.
Іноземні інвестиції позитивно впливають на соціально-економічний розвиток як країн-вкладників, так і приймаючих держав, зокрема сприяють зниженню суспільної напруженості, створюють додаткові робочі місця, зменшують рівень безробіття та міграції, розширюють сукупний та споживчий попит.
Співпрацюючи з іноземними фірмами, великі національні компанії підвищують ефективність виробництва та якість продукції, впроваджують нові методи управління. Водночас середні і дрібні підприємства переймають закордонні стандарти ведення бізнесу.
Компанії з іноземним капіталом, як і національні, сплачують податки, що призводить до збільшення витрат на соціальну сферу – освіту, медицину, культуру тощо. До того ж такі підприємства часто встановлюють тісні зв’язки з науковими установами та системою підготовки кадрів. Зазвичай іноземні фірми мають спеціальні програми по підбору та адаптації молодих фахівців на підприємстві.
Закордонні інвестиції можуть також негативно впливати на соціальну ситуацію в країні, наприклад, у разі перенесення шкідливих і екологічно небезпечних виробництв. Та все ж цього можна уникнути, якщо держава буде ефективно регулювати іноземні вкладення.
Отже, залучення закордонного капіталу пов’язане не лише з впливом загальних макроекономічних факторів, а й із діями місцевої влади. Ефективність реалізації стратегії розвитку регіонів до 2020 року найперше залежить від створення привабливих умов для закордонних вкладників. Іноземні інвестиції дадуть змогу розвивати економіку, використовувати енерго- і ресурсозберігаючі технології, наповнювати державний і місцевий бюджет надходженнями від капіталовіддачі вкладень, зменшити рівень безробіття, підняти рейтингові показники як країни, так окремого регіону чи об’єднаної громади.
[1]Ipsos:[EVENT] 2018 Political Atlas
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
