Музичний апгрейд української класичної поезії. Альбом “Фокстроти”

Наприкінці 2021-го вітчизняні ЗМІ оприлюднили своєрідні підсумки року, зокрема розповіли і про досягнення в царині культури. Одним із вагомих і знакових культурних заходів року став масштабний виставковий проєкт “Футуромарення” в Мистецькому арсеналі в Києві. Він простежує й реконструює шлях українського футуризму початку минулого століття від перших локальних акцій 1910-го в Одесі, Києві, Херсоні й Миколаєві до резонансних подій у Харкові в 1920-х.

У межах “Футуромарення” відбулися лекції й покази, а також презентація альбому “Фокстроти”, що містить музичні композиції на вірші українських поетів. Проєкт ініціювала продюсерка Оксана Щур, реалізували його в співпраці із Сергієм Жаданом і берлінським композитором, музикантом та  діджеєм, харків’янином за походженням Юрієм Гуржи.

Сергій Жадан давно й наполегливо досліджує та пропагує українську поезію 1920-1930-х. Він також зіграв роль Михайля Семенка у фільмі “Поводир” Олеся Саніна. Жадана й Гуржи об’єднує не лише давня дружба й той факт, що вони харків’яни, а й попередня співпраця. Юрій неодноразово брав участь у музичному проєкті Сергія “Жадан і Собаки”: грав гітарні партії, співав, створював ремікси на композиції, їздив із гуртом із концертами на Схід України. Тож у новому проєкті вони зустрілися невипадково. Варто вважати закономірним, що врешті-решт поезії українських класиків стали піснями й запальними ритмами – очевидно, це було на часі.

Згідно з пресрелізом, альбом “Фокстроти” презентує публіці “попмузичний апгрейд української класичної поезії”, тобто оновлення, а ширше – перевідкриття й сучасне прочитання творів українських поетів-футуристів і їхніх сучасників. По-різному склалися їхні долі: дехто загинув у 1930-х під час репресій, іншим вдалося вціліти, стати частиною радянської системи, навіть співцями її ідеології, потрапити в шкільні хрестоматії й підручники з літератури.

Проте загальний настрій альбому “Фокстроти” не спрямований на те, щоб когось із них підносити чи засуджувати, адже їм усім судилося пережити немало випробувань. Проєкт натомість прагнеза допомогою музики знову об’єднати всіх, нагадати про той проміжок часу, коли вони всі були молодими, сміливо експериментували, будували плани, дихали на повні груди та творили.

За словами Юрія Гуржи, усі учасники проєкту дійшли одностайного висновку, що потрібно створити продукт для максимально широкого загалу. Звідси й попформат, й метою якого було символічне визволення поетів від нашарувань радянської ідеології. Результатом стала своєрідна альтернативна реальність, яка повністю узгоджується з концепціями футуризму: варто лише увімкнути уяву – і ми зможемо почути та навіть побачити зал дискотеки. За діджейським пультом і з мікрофонами в руках поети-класики, на танцмайданчику повно людей, які радісно підспівують виконавцям, танцюють під ритми “Фокстротів”.

Альбом складається з 10 треків на вірші Миколи Бажана, Михайля Семенка, Гео Шкурупія, Павла Тичини, Олекси Влизька, Раїси Троянкер, Володимира Сосюри. У ньому використані також звуки друкарських машинок, які належали мешканцям будинку “Слово” в Харкові, голос Леоніда Первомайського з архівів програми “Поезія на Радіо Культура” та актриси Наталії Ужвій, фрагменти записів і тексти Сергія Жадана та одного з провідних представників і теоретиків європейського футуризму, італійського письменника Філіппо Томмазо Марінетті.

У створенні “Фокстротів” узяли участь Євген Манко, Любов Якимчук, Діана Марцинковська, Марічка Літинська, дитячий хор імені М. Семенка; долучилися й компанії, що здійснюють запис звуку й мастеринг.

Насправді увесь спектр використаного в альбомі “Фокстроти” матеріалу, як і концептуальні способи та методи поєднання різних за тематикою та звучанням музичних і голосових фактур, вартий окремого і прискіпливого літературно-музичного дослідження.

Цікаво, що насправді фокстроту, тобто композиції, написаної в цьому жанрі, в альбомі немає. Проте це не є неточністю, помилкою, випадковою і сторонньою вигадкою чи невдалим жартом. У пресрелізі проєкту згадано, що назва “Фокстроти” відсилає до вірша Миколи Бажана 1928 року:

Цей крок лисиць, меткий фокстрот,

Цей такт,

Цей тракт хитких істот,

Цей акт одвертий, акт прилюдний,

Цей неймовірний акт.

Ця назва одразу асоціюється з добре знаним із дитинства образом, сповненим надзвичайно теплого й ніжного настрою, що притаманний стилю ретро: танцювальний майданчик давніх часів, коли наші батьки чи прабатьки були молодими й залюбки слухали й танцювали фокстрот.Така багатовимірність назви й музичного матеріалу, представленого в альбомі, є промовистим доказом того, що “Фокстроти” – це дійсно актуальний і успішний проєкт.

На своїй Facebook-сторінці директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта точно зазначила: “У чому секрет проєкту «Фокстроти»? Як так, що його з такою любов’ю прийняла літературна і – навіть ширше – мистецько-інтелектуальна сцена? Таке буває рідко. […] Це більше багатомірне «поезомалярське» (термін українських футуристів) середовище, ніж те, що можна сухо означити як проєкт. […] Це начебто відбудова втраченого кола, певної спільності. Як на мене, 100-відсоткове потрапляння в нерв творчого й інтелектуального пошуку в Україні нині. Спіритичний сеанс української літератури”.

Альбом “Фокстроти” доступний на ресурсі SoundCloud, а також на YouTube, де композиції супроводжуються роликами, створеними на основі колажів талановитої художниці Гриці Ерде, тож усі охочі можуть послухати чи завантажити альбом.

Виставка “Футуромарення” в Мистецькому арсеналі працюватиме до кінця січня 2022 року. Тож ті, хто не встиг її відвідати, ще мають шанс це зробити, а також увімкнути в ці святкові новорічні й різдвяні дні “Фокстроти” Сергія Жадана і Юрія Гуржи, щоб танцювати під запальні композиції та співати разом зта українськими класиками “Сонячні кларнети”, “Такий я ніжний, такий тривожний”, “Хай кров кипить у грудях молодих” та інші пісні.

Як сказав на презентації проєкту “Фокстроти” в Мистецькому арсеналі Сергій Жадан: “Читайте українську поезію. Вона дійсно класна, а ще еротична”.