By За останні 40 років кількість хребетних тварин на планеті зменшилась на 60%. Про це йдеться в доповіді “Жива планета 2018” Всесвітнього фонду дикої природи (WWF). Найбільше тварини постраждали у тропіках, зокрема у Південній і Центральній Америці популяція фауни скоротилась на 89%. Однак на таку критичну ситуацію не відреагувала жодна міжнародна організація.
Основна причина зникнення видів – неконтрольована діяльність людства (мисливство, знищення лісів, спалювання вуглеводнів тощо). Використання вугілля, газу і нафтопродуктів як палива призвело до збільшення кількості парникових газів. Через глобальне потепління природні умови змінюються настільки швидко, що тварини не встигають пристосовуватись.
Україна також причетна до стрімкого погіршення екології. Понад 25 років ми споживали набагато більше газу, ніж країни Європи чи Північної Америки. Впродовж цього часу ми не думали про економію, утеплення будинків чи модернізацію технологічних процесів, адже газ був дешевим. Проте саме таке безконтрольне використання вуглеводнів як палива й було головною причиною загибелі тварин.
Згадаймо й дикунські методи ведення сільського господарства в СРСР, коли стерню після покосів, опале листя в садах і парках просто спалювали. Ще й досі не всі знають, що добрий урожай залежить від мікроорганізмів, які живуть у верхньому шарі ґрунту та легко гинуть при випалюванні землі. Листя ж – це найкращий матеріал для утворення гумусу. Покращити родючість ґрунту можна й без використання хімічних добрив, які шкодять нашому здоров’ю.
Автомобілі, особливо з дизельними двигунами, також є джерелом парникових газів. Для скорочення викидів у низці країн введені додаткові екологічні норми. До того ж найбільші світові автоконцерни планують припинити виробництво машин з дизельними двигунами на користь електромобілів.
Натомість українці, скориставшись прогалиною у законодавстві, завезли з Європи сотні тисяч застарілих автомобілів, від яких екологічна ситуація суттєво погіршується. Іноді заможні громадяни купують великі авто з потужними двигунами, які спалюють більше палива, ніж звичайна машина. В Європі ж усвідомлюють, що кожен зайвий літр палива – це не тільки втрата коштів, але і забруднене повітря, яке призводить до загибелі біосфери. Саме тому десятки європейських мегаполісів планують обмежити експлуатацію приватних автомобілів у центральних частинах міста. В Осло, наприклад, таку заборону введуть уже в 2019 році, у Мадриді – у 2020-му. До 2035 року 40% території Гамбурга стане пішохідною і велосипедною зоною. Париж і Афіни планують заборонити дизельні авто.
Україна також намагається “врятувати” планету від глобального потепління: вже впродовж кількох років наш “зелений” тариф є найвищим в Європі, а ввіз електромобілів до 2022 року дозволено без сплати акцизу і ПДВ.
Нещодавно керівництво IKEA в італійському місті Катанія
дозволило безпритульним собакам ховатися у магазині від негоди. Минулого року, коли у Стамбулі раптово випав сніг, столичні супермаркети також впускали чотирилапих погрітись. У Португалії, наприклад, ліхтарні стовпи на мостах через річки навмисно спрямовані на дорогу, щоб світло не падало на воду і не заважало рибі. Натомість в Україні чимало депутатів є мисливцями, які заради розваги вбивають звірів чи птахів. Чому ж ми, вимагаючи європейського рівня життя для себе, не переймаємо від Європи людяне ставлення до тварин?
За дослідженням Центру харчування домашніх тварин WALTHAM, хатні улюбленці покращують стан здоров’я своїх господарів. Власники тварин на 15-20% рідше звертаються за медичною допомогою.
Сотні тисяч років людина жила в гармонії з природою. Однак якщо за останні півстоліття через нашу діяльність зникло 60% тварин, то чи буде у людства добре майбутнє? Все живе на планеті пов’язане: кожен наш вчинок на шкоду біосфері згодом відобразиться на нашій долі. Тварини виникли на Землі значно раніше ніж людина, тому ставитись до них потрібно з такою ж повагою, як до людей.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
