“Нейтралітет”китайського дракона

“Нейтралітет”китайського дракона

Український сценарій перемоги у 2023 році можливий, якщо в російсько-українську війну не втрутиться Китай, який поки що лише спостерігає за російськими невдачами, однак може суттєво підвищити геополітичні ставки конфлікту.

Нейтралітет подвійного призначення

Рік тому Сі Цзіньпін явно дав добро кремлівському диктатору навторгнення в Україну, отримавши запевнення у швидкій і переможній “спецоперації”. Від результатів цієї агресії мала залежати доля Тайваню і всього наявного світового ладу, адже в Пекіні б остаточно зрозуміли, чи проходять США тест на силу й рішучість.

Офіційна китайська дипломатія демонструє нейтральну позицію в російсько-українському конфлікті, закликаючи до мирного діалогу, а саму війну називає “українською кризою”. Китайські міжнародні телеканали, зокрема CGTN, навіть демонстрували руїни Маріуполя та фото жертв Бучі. Однак антизахідна риторика засвідчує латентну підтримку Пекіном агресивних дій Кремля. Запланований на річницю російського вторгнення в Україну візит китайського диктатора до Москви (у той час, як Байден прибув до Києва) яскраво засвідчує, чию сторону вибирає Піднебесна. Китай говорить про мир, однак головним винуватцем війни називає США. Як кажуть, sapienti sat.

За даними Bloomberg, Китай уже постачає росіянам нелетальну допомогу: мікросхеми подвійного призначення, військову форму та бронежилети, а невдовзі може перейти навіть до продажу летального озброєння. Китайська диктатура наче й не перетинала “червоних ліній”, але, не зважаючи на численні застереження американських та європейських чиновників і погрози санкціями, може перетнути їх у майбутньому.

Речник МЗС КНР Ван Веньбінь заявив: “Американська сторона не має права читати нотації Китаю, і ми ніколи не погодимося з тим, щоб США диктували або навіть чинили тиск на китайсько-російські відносини”.

Відносини між Пекіном і Вашингтоном уже майжесягнули стадії “холодної війни”. Торговельні конфлікти, санкції, шпигунські об’єкти над Америкою посилюються заявами американських генералів про можливе військове зіткнення з Китаєм через кілька років і закликом Сі Цзіньпіна до китайської армії готуватися до справжньої війни.

Китайський інтерес

Багатьом українським патріотам хотілося б, щоб справжній інтерес Китаю в російсько-українському протистоянні полягав у захопленні земель Сибіру та Далекого Сходу після російської поразки, а ще краще — прямо під час російського вторгнення в Україну.

У найсолодшому сні не насниться, як сонячного ранку тисячі китайських ракет розносять на друзки російські міста, гусениці китайських танкових колон зорюють сибірську землю, а мільйонні китайські армії крокують задимленими згарищами Владивостока, Іркутська й Новосибірська. І все це під сльози й вигуки “за что-о-о?”російських жінок, які сьогодні радіють, що РФ завдала ракетних ударів по Хмельницькому, Дніпру та Краматорську.

Такий сценарій був би ідеальним для українців, якби не зростальна антиамериканська риторика Пекіна, який, схоже, не проти використати РФ у своїй глобальній грі. Очевидно, китайський диктатор далекий від справедливих і гуманістичних ідей деконструкції світового зла на одній сьомій нашої планети. За висловом Мао Цзедуна, поки два тигри б’ються між собою і виснажуються, мудра мавпа сидить на дереві й спостерігає, щоб потім опинитися у виграші.

У разі ослаблення чи розпаду РФ, Китай опиниться проти США наодинціз такими утриманцями, як Іран та Північна Корея, тож російська поразка може бути Китаю невигідною. Водночас ресурси Сибіру Китай може навіть зараз купляти за 1 юань. Тож нагальної потреби політичного узаконення експлуатації сибірських ресурсів у Пекіна немає. Зрештою, Путін уже давно віддав китайцям острів Даманський і усі спірні китайсько-радянські острови, які вже стали частиною радянської міфології про військову силу СРСР. 

Сьогодні перетворення Росії на сировинний придаток і зовнішньополітичного сателіта Китаю стає очевидним фактом. Після введення економічних санкцій і погіршення відносин з основними торговими партнерами — Німеччиною, Францією і США — Китай залишається для Росії єдиним надійним економічним союзником. До того ж російська економіка виявилася фактично монопольно прив’язана до КНР. Газовий контракт із Китаєм на 30 років щодо постачання російського газу на 400 млрд доларів і рішення про побудову газопроводу “Сила Сибіру” подаються як одні з найбільших стратегічних досягнень путінського правління. У 2023 році торгівля між двома авторитарними країнами перевищить 200 млрд доларів.

У контексті цього китайський тиран, як найбільший бізнес-партнер країни-агресора, планує невдовзі виступити в Москві з планом мирного завершення війни проти України, просуваючи тезу “підвищення ролі Китаю в урегулюванні війни”. До речі, це вже буде 40-ва особиста зустріч Вінні-Пуха та кремлівського карлика.

Дракон спостерігає за ведмедем

Якщо Путіну, як старому кадебісту, вдасться переконати старого китайського номенклатурника Сі допомогти з постачанням зброї виснаженій російській армії, то РФ отримає “рятувальний жилет” і зможе затягнути війну на роки. За таких умов конфлікт в Україні набуде рис глобального американсько-китайського протистояння у форматі озброєних натівською зброєю ЗСУ та оснащених китайським барахлом російських чмобіків. Звісно, китайський дракон вестиме власну гру й хитро маніпулюватиме повністю залежним від нього російським ведмедем.

Ціною додаткових сотень тисяч життів Путін сподівається показати своїм підданим, що він не невдахаі ще не програв. Заради відновлення імперії та поневолення України кремлівський диктатор згоден навіть на китайський васалітет і фактичну втрату незалежності РФ, яка перетвориться на остаточного сателіта Піднебесної.

Втратити власну свободу, щоб здобути рабів — це нинішнє життєве кредо божевільного кремлівського тирана. Схоже, Московія стрімко повертається до своїх історичних джерел — під каблук монголоїдного хана, столиця якого колись якраз і була на місці сучасного Пекіна.

Україна в цій розв’язаній Кремлем війні вибирає між свободою та зникненням, а путінська Росія — між розпадом і китайською окупацією. Ми можемо перемогти, а для них навіть виграш буде пеклом.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Мобілізаційні скандали: хто за ними стоїть? Китайсько-російська загроза та українська самоповага