By 
6 лютого в Туреччині стався землетрус амплітудою приблизно 8 балів — це один із найпотужніших землетрусів у цьому регіоні за останнє століття. Він завдав суттєвих руйнувань: знищено десятки тисяч будинків, які трощилися просто на очах. Загинуло приблизно 40 тисяч мешканців Туреччини, проте це неостаточна цифра, оскільки багато людей вважаються зниклими безвісти.
У Туреччину приїхали рятувальні команди з понад 50 країн світу, зокрема й з України. Вони розкопували завали та проводили рятувальні роботи. За даними ООН, приблизно 6 млн осіб втратили житло й потребують допомоги. Влада Туреччини докладає зусилля для подолання наслідків землетрусу, але самостійно впоратися буде важко, тож частина країн світу їй допомагає. Залучена Президія з управління стихійними лихами, яка має координувати діяльність у цій галузі, а також Євроатлантичний координаційний центр реагування на стихійні лиха й катастрофи, який надає кадрові й фінансові ресурси для допомоги постраждалим. Туреччина також попросила фінансової підтримки в США на суму приблизно 1 млрд доларів.
Крім економічних збитків, які є дуже великими, землетрус спричинить також і політичні наслідки. У травні в Туреччині планувалися президентські вибори, у яких братиме участь чинний президент Реджеп Ердоган та опозиційні політики. Опозиція почала активно критикувати владу й безпосередньо Ердогана за недостатньо активні дії щодо подолання наслідків землетрусу. Крім того, влада відразу після катаклізму обмежила діяльність інтернет-ресурсів у постраждалих регіонах, що викликало обурення місцевого населення.
Економічна ситуація в країні сьогодні є складною: відбувається падіння ліри, посилення інфляції, зростання безробіття, падіння рівня добробуту населення. І землетрус значно посилив ці проблеми. Тож у цих умовах рейтинг керівної верхівкий президента Ердогана, який зосередив у своїх руках всю повноту влади, а тому несе за все відповідальність, падає.
Опозиційні сили, навпаки, посилюють свої позиції. Вони критикують Ердогана за недостатню ефективність його політики й звинувачують владу в тому, що вона дозволила зведення нових будинків за спрощеними схемами без використання спеціальних технологій, що забезпечували б їхню стійкість до землетрусів. Тож експерти прогнозують, що ці звинувачення зменшують шанси Реджепа Ердогана на переобрання в травні 2023 року, і вважають, що він зацікавлений у перенесенні виборів. У 2014-му президент Туреччини прийшов до влади також після землетрусу, критикуючи попереднього лідера за неефективні дії. А тепер такий козир проти нього мають його опоненти.
Проте останні заяви турецького очільника спростовують сподівання на перенесення виборів: Ердоган зазначив, що голосування відбудеться 14 травня, як це і планувалось. Звичайно, у цих умовах йому буде важче переобиратися, але Ердоган є досвідченим політиком. До того ж він послабив опозицію: Екрем Імамоглу, один з основних його супротивників і мер Стамбула, перебуває під слідством і не може брати участі у виборах. У руках Ердогана також значні фінансові важелі, оскільки більшість галузей економіки контролюють його друзі. Турецькі ЗМІ здебільшого також залежать від влади. Отже, хоча опозиція має певні шанси на перемогу, в Ердогана є значні фінансові й медійні ресурси, тому точно передбачити перебіг передвиборчої кампанії буде досить складно.
Травневі вибори в Туреччині можуть змінити конфігурацію політичних сил у країні, що вплине й на геополітичну ситуацію в регіоні. Проте підтримка України залишатиметься стабільною за будь-якої влади.
