Нематоди мають свій Wi-Fi 

Нематоди мають свій Wi-Fi 

Дослідження конектому – повної мапи нервових звʼязків у мозку – останнім часом переживають ренесанс. У березні на сторінках Science було опубліковано повну мапу нейронних сполучень, наявних у мозку плодових мушок. В листопаді в Science обговорювалась нова оптогенетична технологія, яка уможливлює спостереження за тим, де і яким чином на нейронах активуються позасинаптичні рецептори – пише Марта-Аліція Тжецяк на польському науково-популярному інтернет-порталі Pulsar. 

Оптогенетика дозволяє модулювати активність нейронів за допомогою світлових чинників (напр., методом вмикання світла визначеного кольору). А в модифікації додатково уможливлює відображення реакції нервових клітин на нейропептиди, тобто сполуки, які на відміну від типових нейромедіаторів утворюються поза синапсами. Це саме вони виявляються основою ново відкритої «безпровідної» комунікації поміж нейронами.  

Дві незалежні праці у часописах Nature і Neuron продемонстрували, що нервові клітини нематода Caenorhabditis elegans  комунікують між собою не лише за посередництвом синапс. У нервовій системі існує ще й друга, незалежна мережа довгодистанційної нейропептидної комунікації. Вона поєднує клітини, котрі не перебувають у безпосередньому сусідстві, саме тому науковці порівнюють із безпровідною пересилкою даних, типу Wi-Fi.  

Раніше очікувалось, що нейропептиди можуть відігравати важливу роль у комунікації поміж нервовими клітинами, але не було відомо, наскільки значною є точність такого впливу і його обсяг. Припускали, що нейрони занурені в тих медіаторах, неначе в супі (оригінальне порівняння, ужите одним з авторів), у якому перетікання нейронів з однієї клітини до іншої відбувається, скоріш за все, випадково. Але це не знайшло підтвердження у фактах. 

Стівен Шміт, нейронауковець з Allen Institute, коментуючи обидві статті в Nature заявив, що отримані в них результати «на 100 відсотків стосуються всіх тварин». З іншого боку, самі автори праці застерегли: «ссавці теж мають такі самі нейропептиди й рецептори, і також у корі мозку, але їхні більші мозки можуть обмежувати швидкість, силу чи просторовий обсяг нейропептидної позасинаптичної сигналізації». 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Хто запалив іскру життя на Землі? Синтетична мережа імітує динаміку праці мозку