By 
Побутує думка, що закордонні інвестиції неодмінно означають використання новітніх технологій на фінансованих іноземцями підприємствах. Однак чому тоді у світі й досі витрачають чимало коштів на технічне шпигунство та захист комерційних таємниць? Не варто сподіватись, що іноземні інвестиції будуть справді спрямовані на впровадження технологічних новинок, адже кожна країна оберігає їх як державну таємницю, аж поки новітні методики не відпрацюють відведений для них цикл. А згодом ми, українці, успадковуємо ці технології “вчорашнього дня”, які вже не становлять конкуренції для інших країн.
Держава може вийти з кризи лише технологічно вдосконалившись, залишивши позаду своїх конкурентів. При міністерстві оборони США існує підрозділ з конверсії та нових технологій, що дозволяє впроваджувати сучасні методики та устаткування у різні галузі економіки. Без замкнутих в межах держави виробничих циклів неможливо створити дешеву і водночас конкурентоздатну продукцію. Наприклад, японські, південнокорейські та європейські концерни намагаються виготовляти всю побутову техніку лише власноруч. Диверсифікація капіталу підвищує конкурентоспроможність фірм і захищає їх від банкрутства.
Ми живемо у столітті швидкого розвитку інформаційних технологій, і завдання України – вдосконалити інноваційно-інформаційну галузь та піднятись на рівень світових лідерів. Щоб втілити цей задум, нам необхідно розвивати науково-технічну базу України та людський інтелект. Сьогодні розум є чи не найголовнішим світовим багатством, що має тенденцію перетікати до більш матеріально забезпечених країн. Це і є головною загрозою розвитку нації.
Відповідно до Стратегії-2020, усі 62 пакети реформування є пріоритетними для України. Чи це можливо? Очевидно, що важливими напрямками слід визначити ті, від яких залежить добробут нації, розвиток економіки та суспільства, зокрема його конкурентоспроможність. Важливою тут є і роль малого та середнього бізнесу, що сприяють цілковитому заповненню ринку необхідними для споживачів товарами.
Однак якщо українські великі фірми не зацікавлені у послугах малого підприємництва, як це є у США та Японії, то малий і середній бізнес обслуговуватиме іноземні компанії, допомагаючи їм вивозити капітал з країни. Відповідно, зросте попит на іноземну валюту, що призведе до падіння курсу гривні, або при жорсткій монетарній політиці – до примусового скорочення кількості грошей в обігу.
Україна повинна відновити стратегічно важливі галузі, зокрема виробництво палива для АЕС та переробку відходів ядерного виробництва. Наша країна може стати справжньою альтернативою для енергетики східноєвропейських держав, оскільки вона стабільна, має власні поклади урану і працює за стандартами регіону. Створення в Україні потужностей з переробки залишків ядерного виробництва значно покращить економіку та зовнішньополітичні зв’язки країни, ба більше, з розвитком технологій ядерні відходи можуть стати основою для вироблення енергії.[1]
Ще одним важливим напрямком модернізації є легка промисловість, що раніше розвивалась на традиційній сировині (льон, коноплі тощо), що не завжди мала попит на зовнішньому ринку. На відміну від бавовни, що є основою сучасної легкої промисловості та трудовою зайнятістю для жінок. За своїм квотуванням у біржових повідомленнях бавовна посідає позицію одразу після нафти! Спеціальні бавовняні біржі працюють у Нью-Йорку, Ліверпулі, Бремені, вирощують рослину у США, Австралії, Китаї, Єгипті, Аргентині тощо. Коло виробників бавовни неухильно ширшає, а попит на нього – росте. Україні варто модернізувати легку промисловість та збільшити площі насадження бавовни.
Отже, без могутнього державного капіталу, спрямованого на розвиток власної економіки, зокрема її перспективних напрямків, очікувати швидкого виходу з кризи не слід. Потрібно сконцентруватися на кількох національних програмах, прибуток з яких скерувати у фонд підтримки нових технологій України, наприклад, державного кредитування стратегічних галузей, літако- та суднобудування, аерокосмічних технології, виробництва зброї тощо. Для розвитку країни нам слід покладатись на власні сили та розум, а не на примарні обіцянки Заходу, нові транші чи закордонні інвестиції.
[1] https://studopedia.info/5-2155.html
