By У світі завзятого суперництва отримання інформації про конкурента – це питання життя чи смерті. Одна звичайна мурова ящірка розробила надзвичайно хитру тактику – вона здатна винюхати такого суперника, якого може перемогти. Нові дослідження показали, що ці невеликі плазуни, які досягають довжини в 20 см і живуть в Європі та Північній Америці, оцінюють можливості конкурента на основі його запаху – пише Саугат Болаке у часописі Scientific American.
Самці мурових ящіркок, як і інших ящірок, а також крокодилів і гатерій, виділяють воскоподібну рідину з пор із внутрішньої сторони стегон. Так вони позначають територію. Конкуренти можуть винюхати ці виділення, висуваючи язика на коротку мить. Науковці вже давно підозрювали, що такі хімічні сполуки містять інформацію, яка дозволяє одному самцеві оцінити розміри іншого самця, але «нам вперше вдалося підтвердити це експериментально», каже співавтор досліджень Стефано Скалі, герпетолог з Музею натуральної історії у Мілані. Результати досліджень опублікували в Behavioral Ecology.
Скалі і його співробітники схопили 60 самців мурової ящірки в парках Мілану. Кожного тримали в окремому прозорому контейнері упродовж трьох днів – цього було достатньо, щоб кожен визнав контейнер своєю територією. Потім навпроти кожної ящірки було розташовано дзеркало, а також пластикові смужки, насичені виділеннями інших самців різних розмірів.
Ящірки бачили виключно власне відображення, котре послідовно сприймали як конкурентів і ставали щодо них неприязними. Однак рівень агресії ставав найбільшим, коли виділення походило від особини подібних розмірів або меншої. Вони навіть намагалися атакувати дзеркало, коли джерелом виділень був самець виразно менший від них, якого вони могли б легко перемогти.
«Здається, що ящірка якимось чином дізналася, що вона більша і сильніша. Тому нападала» – каже Скалі. Вчені досі не знають, яким чином у виділеннях кодується інформація про розміри особини. Скалі з колективом ідентифікували групу білків, котрі можуть містити такий сигнал. Вони мають намір за допомогою генетичних аналізів ідентифікувати решту сполук, в яких може критися ця таємниця.
Ашвіні Моган, котра працює герпетологом у Музеї натуральної історії в Лондоні і не була учасницею тих досліджень, задумується над тим, як на поведінку самців-конкурентів вплине зріст температури повітря і в результаті – зміна сфер існування виду. На її думку ці процеси можуть вплинути на спосіб виділення білків. «Для дослідника захопливим є спостерігання, як такі зміни в поведінці можуть впливати на виживання виду у світі, де температури стають щораз вищими, а діяльність людини спричиняє деструкцію кубел» – каже дослідниця.
