By І.С.Костіна, аспірант кафедри економіки та врядування НАДУ
Поняття “міжнародні інвестиції” є майже сакральним для нинішньої української економіки, що переживає нелегкі часи. Адже за останні роки в Україні значно скоротився експорт та знизилась валютна виручка. Європейський ринок вже не в змозі боротися з наслідками загального падіння. Проте на фоні негативних факторів є і позитивні явища. Саме зараз для України відкривається унікальна можливість співпраці з арабськими країнами.
Важливість розвитку економічного співробітництва між Україною та країнами Близького Сходу визначається відносною географічною близькістю, значним попитом на українську продукцію (насамперед металургічну, сільського господарства, хімічної промисловості і машинобудування), можливістю диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, значним інвестиційним потенціалом.
Про співпрацю України та близькосхідних держав свідчить широка дипломатична присутність: Україна має Посольства в Ізраїлі, Іраку, Йорданії, Катарі, Кувейті, Лівані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Сирії та Представництво при Палестинській Національній Адміністрації. Посольства усіх цих країн функціонують і у Києві.
Незважаючи на інтерес до України, інвестиції від близькосхідних країн не надходили тривалий час. Великі арабські корпорації з пересторогою ставились до запрошень від українського бізнесу, а на зустрічах та форумах Близький Схід представляли лише посередники. На це є свої причини.
Першою з них є відсутність ринку землі. За словами заступника міністра сільського господарства Королівства Саудівської Аравії, доктора Абдулла А. Аль-Обейда, в Україні важко інвестувати безпосередньо в сільськогосподарське виробництво. Адже досить складно знайти великі ділянки землі, які б не належали багатьом дрібним власникам. Арабські підприємці готові активно інвестувати в аграрний сектор, але віддають перевагу довгостроковій (до 50 років) оренді великих площ, а ще краще – купівлі землі, що може повністю захистити їхні інвестиції.
Втім, відсутність ринку землі не є найбільшою проблемою. Ключові інвестори з нафтових країн Перської затоки – Кувейту, Катару, ОАЕ, Бахрейну та частково Саудівської Аравії хочуть вкладати кошти у великі проекти. Тому другою причиною є відсутність конкретних інвестпроектів з деталізованими бізнес-планами.
Третя причина – відсутність законодавчих гарантій, хабарництво і корупція у судовій та нестабільність у податковій системах. Представник Кувейту Абултеф Недаль зазначив, що Податковий кодекс України покращує умови для роботи великого вітчизняного бізнесу, але не іноземного.
Четверта причина – погана ознайомленість з Україною, мала кількість інформації, недостатність спілкування і відмінності у національних культурах України та арабських країн.
Проте, не зважаючи на очевидні перешкоди, за останні роки ділові контакти між Україною та близькосхідними країнами значно розширились. Цьому сприяє сформована в Україні арабська діаспора, представлена активними бізнесменами. Наразі арабські компанії шукають можливості для інвестування в різноманітні сфери української економіки.
Здебільшого компанії хотіли б вкладати кошти у сільське господарство, переробну промисловість, IT-технології, а також у великі інвестиційні об’єкти. Шейх Емад Абу Алруб підкреслив, що Україна є дуже багатою на ресурси і людей. Разом з тим він зазначив, що для залучення інвестицій Україні потрібно прийняти ряд законів, які захищатимуть іноземні інвестиції, викорінити корупцію в судовій системі, а також полегшити отримання віз для представників ділових кіл.
Значно розширилась співпраця України з Королівством Саудівська Аравія в аграрному секторі. Україна хоче відкрити ринок Королівства для вітчизняної курятини, а також нарощувати експорт зернових і соняшникової олії. Країни зацікавлені у реалізації спільних інвестиційних проектів в АПК. Також Саудівська Аравія вклала кошти у доопрацювання тактичних ракетних комплексів “Грім – 2”.
Найбільш плідна співпраця налагоджується з Об’єднаними Арабськими Еміратами. У 2015 році Президент України Петро Порошенко провів переговори у ОАЕ щодо залучення інвестицій в Україну та розширення масштабів співпраці в усіх сферах. Українські компанії підписали кілька контрактів вартістю в десятки мільйонів доларів для фінансування модернізації української армії.
Минулого року Президент України провів зустріч з Головою ради директорів і виконавчим директором групи компаній “DP World” Султаном Ахмедом бін Салімом, під час якої сторони підписали меморандум, що передбачає невідкладне створення спільної експертної групи для аналізу можливостей і механізмів інвестицій в нашу країну.
Налагоджується співпраця між Торгівельно-промисловою палатою України та Алжирською ТПП. Саме завдяки безпосередньому діалогу і спільним діям найбільших бізнес-асоціацій українські компанії зможуть розраховувати на алжирські інвестиції.
Як результат поглиблення україно-арабської співпраці, 14 грудня 2016 року в Укрінформі відбулася презентація Українсько-Арабської Ділової Ради (УАДР). Участь у заході взяли президент УАДР Шейх Емад Абу Алруб, голова Політради Української партії, віце-президент УАДР Олег Березюк, народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, дипломатичного корпусу арабських країн, ділових кіл України та країн Арабського Сходу, науковці та громадські діячі. Діяльність Ради буде спрямована на налагодження тісних контактів та встановлення партнерства із арабськими країнами. У рамках УАДР буде працювати інформаційно-аналітичний центр, де зберігатиметься вся інформація, а також будуть створені бізнесові та регіональні експертні ради. Головна мета Україно-Арабської ділової ради – сприяти залученню в Україну не менше 100 млрд доларів інвестицій. Рада також має намір брати активну участь у розробці нормативних і законодавчих актів, які сприятимуть залученню іноземних інвестиції в Україну. А вже 26 січня 2017 року президент Ради Шейх Емад Абу Алруб заявив про можливе створення в Україні банку зі 100% арабським капіталом, а представники Національного банку і Кабінету міністрів вже попередньо підтримали цю ідею.
Можливо саме арабські інвестиції забезпечать просування української економіки вперед. Але інвестиційний процес має двосторонній характер. Тому, якщо українська сторона розраховує на залучення арабського капіталу, то натомість вона має запропонувати грандіозні проекти та сприятливі умови для інвесторів.
