By 
Навіщо Білорусі російська ядерна зброя? Для чого тисячі “вагнерівців” збираються в Білорусі? Ці події можуть бути частиною прихованої гри російських спецслужб, щоб змінити перебіг війни в Україні.
Навіщо Лукашенкові ядерна валізка з кнопкою в Москві?
Аферисти часто створюють підставні компанії та фірми-одноденки для здійснення злочинних операцій, а Росія на міжнародній арені, схоже, надбала цілу проксі-країну для цілей, від яких сама воліла б відмежуватися.
Передислокація російської тактичної ядерної зброї до Білорусі не лише руйнує підвалини Будапештського меморандуму для всіх країн колишнього СРСР, але й може бути частиною якогось кремлівського задуму з далекосяжними наслідками.
Світовій спільноті складно зрозуміти логіку білоруського диктатора, адже РФ не передала білорусам ядерну зброю, а лише розмістила свою на їхній території. Це означає збільшення російської військової присутності в Білорусі, побудову додаткової військової інфраструктури та присутності російського командування, що сприятиме зростанню контролю над білоруськими збройними силами.
Якщо раніше білоруська армія ще могла гіпотетично діяти автономно, то зараз така можливість звузилася. Де-факто білоруська сфера безпеки стає ще більш підпорядкованою Москві — адже в росіян тепер на цій території ядерна зброя. Тобто вигоди для Білорусі неочевидні, якщо тільки Лукашенко не замислив у майбутньому захопити російські тактичні ядерні комплекси під час якоїсь кризи в Росії за кримським сценарієм із блокуванням російських баз. Навіщо ж Лукашенкові власноруч накидати собі мотузку на шию, якщо її другий кінець у господаря в Кремлі?
Якщо Росія гіпотетично запустить тактичні ядерні ракети, наприклад по Україні, вона може знищити угруповання ЗСУ в радіусі декількох районів і зупинити український наступ або ж прорвати оборону й навіть примусити Україну до переговорів. Щоправда, Джо Байден і лідери країн НАТО застерегли, що будь-яке застосування Росією ядерної зброї матиме серйозні наслідки. Але що таке “серйозні наслідки”, західні керманичі не пояснили, тож певна ймовірність, що територія РФ може постраждати, все-таки зберігається.
А які будуть наслідки, якщо ядерну зброю застосує Білорусь? Що зробить НАТО, якщо руйнівного удару завдасть російська васальна проксі-держава? У найгіршому разі американська ядерна ракета вдарить по локації тактичного комплексу в Білорусі, але хіба Путіну шкода пожертвувати мешканцями одного білоруського району заради перемоги над Україною?
Лукашенко в цій ситуації стане маріонеткою, якій доведеться погодитися на роль ядерного маніяка для своєї країни і ядерне покарання у відповідь. Чи бульбенфюрер має можливості для самостійної гри в наповненій російськими військами країні та населенням, яке його ненавидить?
Бунт “Вагнера”: що це було?
Ще одна небезпечна сюжетна лінія замикається в Білорусі. У час, коли громадськість уважно стежила за розвитком бунту “вагнерівців”, а блогери фантазували сценарії швидкого розпаду РФ, декотрі експерти не поспішали з висновками, зауважуючи, що це все може бути якоюсь російською виставою. Несподіване завершення бунту Пригожина і спосіб його розв’язання залишили більше запитань, аніж відповідей.
Чи варто вірити кремлівській версії про те, що нібито путінському васалові Лукашенкові вдалося переговорами зупинити збройний заколот? Якщо бунт був справжнім, то чому Пригожин досі живий і навіть вільно літає в Санкт-Петербург? Чому “вагнерівцям” повернули вилучену зброю? Чому вже одинадцята колона найманців із бойовою технікою вирушає в Білорусь? Відповідь “яка країна — такий бунт” не повною мірою окреслює весь спектр загроз для України та Європи.
Бунт Пригожина підточив імідж Путіна як сильного лідера, проте путінський режим не захитався, а імперія не почала розвалюватися. Той факт, що Кремль вільно відпускає бунтівників, створює для наступних заколотників підстави для ілюзії безкарності, якщо тільки Кремль не вирішив повернути підрозділам “Вагнера” їхній початковий статус проксі-групи.
Російське ГРУ створило цю військову компанію для виконання завдань, які Москва не бажала робити відверто своїми руками. “Вагнерівці” стали такою собі ширмою для міжнародної спільноти, щоб прикрити причетність Кремля до втручання у внутрішні справи країн Африки. “Російських військ в Африці немає”, “Це все якісь найманці приватної військової компанії”, — такі меседжі надсилав Кремль міжнародній спільноті тоді, коли в країнах Сахелю відбувався черговий переворот і встановлювався лояльний проросійський режим.
Після залучення “вагнерівців” до війни проти України та надання у їхнє розпорядження в’язнів російських тюрем було вже неможливо приховувати тотожність “Вагнера” з Кремлем. Показовий конфлікт між путінським режимом і “вагнерівцями” міг би переконати громадськість у тому, що бойовики можуть і справді бути якоюсь “окремою силою”.
Чи дійсно були під час бунту Пригожина десятки загиблих і збиті російські гелікоптери та літак — це питання довіри до російських джерел. А підмочений імідж Путіна може бути пішаком, принесеним у жертву, щоб побити ферзя.
Застереження для України
А як відреагує НАТО, якщо міжнародній спільноті повідомлять, що непідконтрольні Кремлю “вагнерівці” “захопили” російську тактичну ядерну зброю на території Білорусі й завдали атомного удару по Києву чи по українських військах у Приазов’ї? Кому тоді помстяться ЗСУ та західні союзники?
І чи не є передислокація російської ядерної зброї (яка білорусам ні до чого) і “вагнерівців” у Білорусь частиною кремлівського задуму? Можливо, так Росія планує завдати руйнівного удару, який змінить перебіг війни, і вийти сухою із води? Чи хтось має підстави вважати, що після такого вчинку РФ буде миттєво знищена тисячами американських ядерних ракет?
КДБ ще з радянських часів має великий досвід в організації військово-інформаційних маніпуляцій. Тож українцям треба уважно слідкувати за ситуацією в Білорусі. Нам повідомляють, що звідти “загроз немає”, але чомусь напрямки російських воєнних дислокацій і кампаній інформаційного прикриття підозріло ведуть саме туди.
