By 
На початку червня в Молдові відбувся саміт європейських країн, на якому представники 49 держав обговорювали економічні, енергетичні та безпекові питання. Саміт такого рівня Молдова проводить чи не вперше. Це засвідчує важливе значення країни для держав ЄС, які докладають максимум зусиль для підтримки її євроінтеграційних прагнень. Це також дуже важливо на тлі намагань Росії розхитати внутрішньополітичну ситуацію в Молдові, де останніми місяцями відбулося декілька проросійських протестів. Певна частина мешканців Молдови ще дотримується проросійських поглядів, оскільки російська пропаганда тут має великий вплив. Крім того, у парламенті країни є проросійські партії, які все ще доволі потужні. Але російська агресія проти України суттєво зменшила кількість прихильників Москви. До того ж успіхи ЗСУ на фронті також послабили російські впливи в регіоні.
РФ розглядала сценарії можливого захоплення Молдови, але силами придністровського російського контингенту зробити це неможливо. А сухопутний шлях до Молдови через Південь України успішно контролюють ЗСУ. Тож на європейському саміті президентка Молдови Мая Санду однією із перших привітала очільника України Володимира Зеленського й зазначила, що саме Україна є одним із головних чинників забезпечення обороноздатності Молдови. На двосторонній зустрічі Санду та президент України Володимир Зеленський обговорили питання посилення українсько-молдовської співпраці в економічній, енергетичній і оборонній галузях. Ішлося також про проблему Придністров’я. У цьому контексті Зеленський зазначив, що формат її розв’язання “5+2”, у якому брала участь Росія, уже не є дійсним. Він також додав, що Україні не подобається перебування російських військ у Придністров’ї, але втрутитися вона може тільки на прохання центральної влади Молдови.
Ішлося на саміті також про євроінтеграційні прагнення Молдови. Представники європейських країн укотре підтвердили, що хотіли б бачити цю країну членом ЄС. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Молдова успішно рухається шляхом євроінтеграції, тож ЄС збільшить розмір фінансової допомоги країні до 1,6 млрд євро. Водночас потрібно здійснити ще деякі реформи, зокрема судову, і розв’язати проблему Придністров’я. Очільник зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель у цьому контексті підкреслив, що Молдова має самостійно вирішити, як діяти в тому регіоні. Це питання не має стати причиною неприйняття країни до ЄС, оскільки вже є прецедент: Кіпр увійшов до Євросоюзу із нерозв’язаними територіальними питаннями. Президентка Європарламенту Роберта Мецола зазначила, що перемовини щодо вступу Молдови до ЄС можуть розпочатися вже цього року.
Однією з головних тем саміту було питання України. Європейські держави вкотре засвідчили нам свою підтримку в боротьбі з російським агресором. Роберта Мецола пообіцяла, що Європарламент додатково надасть Україні 500 млн євро для закупівлі боєприпасів. Через посилення агресивних ракетних нападів Росії на мирні українські міста учасники саміту говорили також про створення коаліції країн, які будуть постачати Україні новітню протиракетну техніку, зокрема системи Patriot, яких нам потрібно не менш як 50. Проте ця система занадто дорога, тож західні країни не зможуть доставити нам таку велику кількість.
Зеленський зустрівся під час саміту з низкою політиків, зокрема із прем’єром Великобританії Ріші Сунаком, очільником уряду Нідерландів Марком Рютте, прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, прем’єркою Данії Метте Фредеріксен, очільником уряду Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єром Бельгії Александером Де Кроо. З ними український президент обговорив питання гуманітарної та військової допомоги Україні, зокрема постачання винищувачів F-16. Остаточно про терміни їхнього доставлення в Україну сторони домовляться на найближчому зібранні “Рамштайну”. Українські пілоти вже розпочали навчання на цих літаках.
На двосторонніх зустрічах Зеленського із прем’єрами європейських країн ішлося також про євроатлантичні перспективи України. Позитивним є те, що ще дві країни — Румунія і Нідерланди — підтримають нас на липневому саміті НАТО.
Учасниками саміту були також прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв. Вони зустрічалися з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, очільником Франції Еммануелем Макроном і президентом Євроради Шарлем Мішелем, щоб обговорити проблеми Нагірного Карабаху. І хоча остаточного рішення вони не досягнули, але постійні перемовини щодо цієї проблеми — це також важливий результат. Крім того, участь лідерів цих країн пострадянського простору в саміті засвідчила факт суттєвого зменшення впливу Росії в їхньому регіоні. Вірменія є членом ОДКБ, але після того, як РФ майже нічим їй не допомогла під час загострення ситуації в Нагірному Карабасі, вона почала скептично ставитися до цього об’єднання і може найближчим часом навіть вийти з нього.
