Результати третього саміту “Кримської платформи”

Цьогоріч напередодні Дня Незалежності відбувся третій саміт “Кримської платформи”, участь у якому взяли представники 63 країн і міжнародних організацій. Щороку кількість учасників зустрічі зростає. Так, на першому саміті були представники 45 країн, на другому — 60, а на останньому долучилися делегації ще трьох держав: ОАЕ, Бахрейну й Сербії. Присутність представників останньої країни є доброю новиною для українців, оскільки в Сербії були досить сильними проросійські настрої.

Участь у саміті взяли деякі країни Глобального Півдня, зокрема Коста-Рика, Гватемала, Суринам, Ліберія. Проте цього замало, тож Міністерству закордонних справ України потрібно активніше працювати з державами цього регіону, особливо африканськими, оскільки країни Африки здебільшого мають нейтральне ставлення до російської агресії, а деякі навіть підтримують Росію. Це наслідки того, що українське МЗС упродовж тривалого часу не надавало належної уваги розвитку співпраці з країнами Африки, а от Росія постійно посилювала тут свої впливи.

Ключовими питаннями саміту були консолідація міжнародної спільноти щодо засудження незаконної окупації Криму, посилення санкційної політики проти Росії, гарантування безпеки в Чорноморському регіоні, засудження порушення прав людини та прав корінних народів Криму, економічне відновлення півострова після звільнення.

На “Кримській платформі” було приблизно 30 президентів і прем’єр-міністрів країн. Через воєнний час основна кількість гостей виступала онлайн, проте безпосередньо в Київ приїхали президент Литви Ґітанас Науседа, президент Португалії Марселу Ребелу де Соза, прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, делегація Боснії і Герцеговини на чолі із президентом Жельком Комшичем і президентка Угорщини Каталін Новак, візит якої є досить важливим у контексті поліпшення українсько-угорських відносин. Річ у тім, що прем’єр-міністр цієї країни Віктор Орбан займає доволі неоднозначну позицію щодо України, зокрема критикує Київ за порушення прав угорців на Закарпатті й пропонує йому припинити війну на російських умовах, жертвуючи українськими територіями. Проте Каталін Новак має чітку проукраїнську позицію. Під час виступу вона заявила, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Вона також зазначила, що її країна прийняла й підтримала приблизно 2 млн українських біженців, що угорці запрошують українських дітей до себе на відпочинок, а українські поранені військовослужбовці лікуються в угорських лікарнях.

Виступав на саміті, зокрема, і керівник Держдепу США Ентоні Блінкен, який заявив, що Штати ніколи не визнають незаконної анексії Криму та інших українських територій Росією і будуть підтримувати нашу країну до остаточної перемоги. Очільник Європейської ради Шарль Мішель зазначив, що країни Євросоюзу були й будуть на боці України й що об’єднання планує надати нашій країні 50 млрд євро фінансової допомоги. Усі інші промовці також підтвердили повну підтримку України у її героїчній боротьбі проти російського агресора і зазначили, що фінансова, гуманітарна, військова допомога буде тривати доти, поки Крим та інші тимчасово окуповані території України не будуть повністю звільнені.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив на саміті Стратегію економічного відновлення півострова після його деокупації. Зокрема, він виділив п’ять ключових напрямів: розвиток туристичної галузі, будівництво нових готелів, санаторіїв; розвиток транспортної інфраструктури, зокрема будівництво чотирьох нових автобанів, двох міжнародних аеропортів тощо; підтримка відновлювальної енергетики (вітрової, сонячної), посилення газовидобування на півострові; розвиток аграрного сектору, зокрема забезпечення надійного водопостачання Криму, підтримка виноградарства, садівництва; перетворення Криму на потужний ІТ-хаб, створення сприятливих умов для залучення високих технологій, перетворення регіону на українську Кремнієву долину. Усі ці заходи будуть сприяти зростанню економіки Криму.

Отже, третій саміт “Кримської платформи” підтвердив, що світова спільнота пильно стежить за проблемою півострова, а більшість демократичних країн світу вважає Крим частиною України.