Скам’янілості майбутнього

Скам’янілості майбутнього
Сьогодні люди стали головним чинником, який впливає на долю Землі – це вони відповідальні за вимирання видів, деформацію ландшафтів та кліматичні зміни. І цей вплив триватиме значно довше, ніж існуватиме наш вид, а палеонтологія майбутнього, як показує березневий номер часопису Anthropocene, змушена буде займатися переважно людьми та їхніми тваринами– найчисленнішими скам’янілостями, що залишаться у викопному матеріалі після епохи, де домінували люди. Про це пише Рейчел Ньювер у журналі Scientific American.

“У майбутньому серед викопних скам’янілостей не буде майже нічого, крім останків людей та їхніх тварин”, – каже Рой Плотнік, палеонтолог з Університету Іллінойсу, що в Чикаго, і головний автор праці.

Нещодавні розвідки є логічним продовженням праць 2016 року, де Плотнік і його колеги досліджували, чи види, що нині перебувають під загрозою вимирання, залишать після себе викопний слід. Вчені з’ясували, що лише 9% видів ссавців, яким нині загрожує вимирання, мають такий шанс. А от хто там опиниться в першу чергу – саме таке запитання виникало за логікою з попереднього.

Щоб це дізнатись, Плотнік разом з Карен Кой, палеонтологинею із Державного університету штату Міссурі, проаналізували доступні в літературі дані  про те, як змінювалася кількість і географічне розташування людей, свійських і диких тварин з плином часу– як на глобальному рівні, так і для штату Мічиган. У випадку зі штатом автори порівняли території кладовищ та сміттєзвалищ із покладами скам’янілостей ссавців плейстоцену та голоцену, звертаючи увагу на різницю між тим, як зберігають останки люди і як це відбувається у природі.

Як підкреслюють дослідники, окрім того, що кількість диких тварин драматично скорочується у цілому світі, вплив людини спричиняє зменшення території боліт та інших місць, сприятливих для збереження скам’янілостей. Якщо ми поєднаємо ці факти із дедалі більшим впливом людей та вирощуваних ними тварин на біосферу які, за даними 2018 року становлять 96% всіх ссавців на планеті, то шанси потрапити у каталог викопних скам’янілостей для диких тварин є мінімальними. Плотнік і Кой передбачають також, що коти і собаки, імовірно,будуть збережені у скам’янілостях, зважаючи на їхнє велетенське географічне поширення. Що важливо, майбутні скам’янілості будуть, скоріш за все, інакше виглядати, ніж дотепер. Наприклад, серед них будуть розпиляні кістки від промислової переробки м’ясних туш, а також цілі і просторово орієнтовані людські скелети із цвинтарів. І нарешті – величезне накопичення тваринних кісток у місцях звалища органічних відходів.

Масштаб цих змін є вражаючим – каже палеоекологиня з Університету Небраски-Лінкольна Кейт Ліонс, яка не брала участі у згаданих працях. “Коли я читала цю статтю, то із все більшим сумом думала про всі ті екологічні питання, які я можу ставити, досліджуючи записи про викопні рештки з плейстоцену, і які стануть цілком недоступними для майбутніх палеоекологів”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Прадавні межі льодовиків Нічний тренінг для мозку