By Зірки-велетні живуть швидко і помирають молодими, випалюючи запаси палива упродовж всього кількох мільйонів років, після чого відкидають свої зовнішні шари і вибухають як потужні супернові. Нещодавно Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) отримав рідкісний образ одного з таких велетнів, так званої зірки Вольфа-Райє, у швидкоплинній кінцевій фазі її життя – пише Еллісон Першал у часописі Scientific American.
Ця зірка, котру окреслюють як WR-124, у 30 разів масивніша від Сонця, але швидкими темпами втрачає матерію, викидаючи гарячий газ у космічний простір. «Ми її вхопили на ранньому етапі – каже Ентоні Моффат, котрий вже десятиліттями займається зірками Вольфа-Райє і не брав участі у найновіших спостереженнях JWST. – Це наймолодший із відомих мені об’єктів».
Коли масивні зірки використають весь свій водень, то починають перетворювати гелій у важчі елементи. Такі високоенергетичні реакції синтезу розганяють зоряні вітри до швидкості мільйонів кілометрів на годину, роздуваючи зовнішні газові шари зірки по космічному простору. Перстні газу і пилу, які при цьому виникають, світяться в інфрачервоному випромінюванні, яке викриває JWST, що дозволяє цьому телескопові вхопити WR-124 у нових, фантастичних деталях.
Астрономи знають, що з космічного пилу від зірок Вольфа-Райє пізніше виникають планети і нові зірки. Але тут також виникає загадка – здається, що у Всесвіті є більше пилу, ніж дослідники в стані пояснити, каталогізуючи виявлені джерела. «Це завжди захопливий момент при заняттях наукою, коли наші теорії не відповідають спостереженням – і саме з цим ми зараз маємо справу у ситуації з пилом» – каже Амбер Страугн, головна дослідниця проєкту JWST у NASA. Ці ефектні зображення зірки на межі еволюції, коли вона синтезує важкі елементи і генерує велетенську кількість пилу, можуть допомогти науковцям краще зрозуміти той фундаментальний процес.
Одного дня WR-124 вибухне як ефектна супернова. Цей вибух залишить після себе чорну діру або ж нейронну зірку; фізики не знають надійного способу, аби з певністю сказати, що станеться. Моффат припускає, що вона врешті-решт перетвориться на нейронну зірку – але не він в цьому не впевнений.
