By Організми, створені завдяки генній інженерії, дозволяють збагнути виникнення бактерій і архей, – пише Прачі Пател у журналі “Scientific American”.
“Мільярди років тому спільний одноклітинний предок усіх живих істот на Землі, відповідно до теорії еволюції, поділився на бактерію і архею. Тепер науковці методами генної інженерії створили мікроорганізм, котрий поєднує у собі риси обох типів, дозволяючи ближче глянути на те, як відбулася та важлива подія.
Бактерії і археї є одноклітинними організмами, що мають різні генетичні та хімічні риси. Наприклад, їхні клітинні оболонки збудовано із двох відмінних жирових часток, тобто ліпідів. Гіпотеза, що стосувалася поділу на ті два домени, твердила, що оболонка їхнього спільного предка містила обидва різновиди ліпідів, через що і була нестабільною та, ймовірно, нещільною – а тому й менш корисною для еволюції.
Мікробіологи з Голландії вирішили перевірити цю теорію, відтворюючи примітивні організми з гібридно-ліпідною оболонкою. Вони ввели бактеріям Escherichia coli ген, характерний для ліпідів архей, а потім змодифікували метаболізм організмів таким чином, щоб побудити виробництво часток, необхідних для утворення цих ліпідів. Щеп E. Coli, котрий виник таким чином, мав клітинну оболонку, яка містила до 30% ліпідів архей і 70% ліпідів бактерій, про що дослідники написали у квітні цього року в журналі “Proceedings of the National Academy of Sciences USA”.
Подив викликало те, що ці нові клітини успішно розвивалися, а змішані оболонки були стабільними. “Це вказує на інші історичні причини розподілу між археями і бактеріями”, – каже Еуджен Кунін, біологічний і розрахунковий біолог із National Institutes of Health, котрий був редактором публікації.
Однією з альтернативних концепцій, як каже співавтор дослідження, Арнольд Драйссен із Rijksuniversiteit Groningen, є гіпотеза, що не було жодного єдиного спільного предка, а швидше “мішанка різних форм життя”. На думку Драйссена, ще більш дивним є сценарій, згідно з яким їхній предок не мав оболонки, а був лише “супом, який зберігав залишки глини”.
