By Навіть якщо вже завтра людство припинить викид парникових газів, Земля однаково буде нагріватися упродовж століть, а рівень океану зростатиме – показали суперечливі дослідження норвезьких вчених, які працювали за двома моделями. Природні чинники глобального потепління, як-от танення вічної мерзлоти і зменшення морського льоду – процеси, спричинені викидом в атмосферу вуглекислого газу – будуть й далі відбуватись у тому ж ритмі. Так твердять автори досліджень, результати яких було опубліковано у часописі Nature.
“Згідно з нашими моделями, людство вже пройшло точку неповернення, якщо вважати, що зменшення викиду парникових газів – це єдиний шлях, аби зупинити танення вічної мерзлоти, – сказав керівник досліджень Йорген Рандерс, почесний професор, спеціаліст із кліматичної стратегії Норвезької бізнес-школи ВІ. – Якщо ми хочемо зупинити танення, то мусимо зробити набагато більше – наприклад, висмоктувати CO2 із атмосфери та зберігати його під землею, а також очистити поверхню Землі”.
Рандерс і його колега Ульріх Голуке використовували моделі, щоб передбачити зміни аж до 2500 року, відштовхуючись від двох сценаріїв. Перший – негайне припинення викидів, другий – поступове зменшення емісії парникових газів аж до нуля в 2100 році. В уявному світі, де викиди вуглекислого газу можна зупинити, натиснувши всього одну кнопку, планета нагріється на 2-3°Cвище доіндустріального рівня впродовж 50 років (це приблизно половина градуса до мети, записаної у Паризькому кліматичному договорі від 2015 року), а потім почне охолоджуватись.
Зараз поверхня Землі є на 1,2°C тепліша, ніж у середині XIXст., коли температура почала рости. Але від 2150 року, згідно з першою моделлю, планета поступово знову почне нагріватися, середня температура зростатиме упродовж наступних 350 років, а рівень моря підніметься на три метри. Відповідно ж до другого сценарію, Земля нагріється до рівня, який зруйнує цивілізацію значно швидше, але той процес завершиться приблизно в 2500 році.
Базове відкриття дослідження, яке оспорюютьпровідні кліматологи, полягає в тому, що переломний момент у кліматичній системі Землі вже пройдено, розпочався процес нагрівання, який сам себе регулює, як це було багато мільйонів років тому.
Одним із чинників є швидкий відступ льоду у морях до Арктики як наслідок сонячного випромінювання. Другий чинник – це танення вічної мерзлоти, що містить удвічі більше вуглецю, ніж атмосфера, а третім є кількість водяної пари, яка постійно зростає і також нагріває планету.
Реакція деяких провідних кліматологів на це дослідження, яке самі автори називають схематичним, є різною. “Представлена модель… не є вірогідним зображенням реальної кліматичної системи”, – каже Річард Беттс, керівник кліматичних досліджень з Університету Exeter. Марк Маслін, професор кліматології з University College London, також звертає увагу на недоліки представленої моделі. “Але дослідження показує, що зменшення глобальної емісії парникових газів до нуля у 2050 році, а саме таку мету ставить ООН, і з нею погоджується все більше держав, – є лише початком нашої акції, яку ми повинні провести, щоб зупинити кліматичні зміни”, – каже він.
Навіть гіпотетичні моделі, що їх використовували на Міжнародній кліматичній панелі (IPCC), дорадчому органові ООН, показують, що завдання Паризького договору не можуть бути досягнуті, якщо величезну кількість CO2 не буде усунуто із атмосфери. Щоб цього досягнути, можна висадити мільярди і мільярди дерев – це один із способів. Експериментальні технології продемонстрували, що висмоктування CO2 з повітря можна робити механічно, але наразі це здійснюється не в тих масштабах, які потрібні.
