Вибори президента Франції: хто переможе?

У Франції відбувся перший тур президентських виборів, на якому найбільше голосів здобули два претенденти: чинний очільник Емманюель Макрон (27,6%) і лідерка праворадикального “Національного об’єднання” Марін Ле Пен (23,41%). Ще один кандидат Жан-Люк Меланшон, який представляв ліві сили, а саме партію “Непокірна Франція”, набрав 21,95%. У передвиборчій кампанії брали участь 12 кандидатів, які після оголошення результатів проміжних виборів здебільшого закликали голосувати за Макрона. Проте чинному президенту буде нелегко перемогти Марін Ле Пен. У Франції історично склалося так, що із часів Жака Ширака її керівники переважно не були на цій посаді понад одного терміну, оскільки французи дуже вимогливі до своїх лідерів.

Спочатку на тлі російсько-української війни в Е. Макрона були хороші шанси здобути перемогу, адже він заявив, що підтримує демократичні цінності, а отже, й Україну в боротьбі з Росією. Французи консолідувалися навколо нього, рівень його підтримки зріс до 33%. Марін Ле Пен, яка має проросійські симпатії, спочатку дуже відставала від Макрона. Але потім вона почала експлуатувати страхи французів, лякаючи їх тим, що Франція буде втягнута у війну, якщо вони підтримають надання зброї Україні, як обіцяє Макрон. Натомість вона турбується про мир і безпеку французів та не хоче залучати їх до жодних збройних конфліктів.

Водночас Марін Ле Пен засудила агресію Росії проти України, підтримала прибуття до Франції українських біженців і навіть закликала вислати з країни російського посла. Вона не заперечила звірств росіян у Бучі, але зазначила, що ними має займатися ООН чи інші міжнародні організації, а Франція тут ні до чого. Проте надання військової допомоги Україні вона не підтримує. Ле Пен також дистанціювалася від В. Путіна, не стаючи на його бік відкрито, хоча приховано ще зберігає певні симпатії до нього. У 2017 році вона підкреслювала, що підтримує політичні лінії президентів Трампа та Путіна, однак сьогодні має щодо цього вже суттєво іншу позицію.

Ле Пен також змінила думку щодо членства Франції в ЄС. Якщо раніше вона закликала до виходу країни з Євросоюзу, то тепер тільки до обмеження повноважень Брюсселя. Вона також спекулює на проблемах, з якими зіткнулася сьогодні Франція. У країні зросли ціни на енергоносії, а тому й на інші товари, зокрема продовольчі. Марін Ле Пен звинувачує в цьому чинну владу, хоча її прямої провини тут немає. Крім того, вона вважає, що політика Макрона спричинила зниження соціального захисту населення. Імовірно, тут вона частково має рацію, бо за останні роки пенсійний вік французів зріс. Ле Пен також звинуватила Макрона в марнуванні бюджетних коштів, оскільки за його правління на послуги консалтингових фірм, які мали підготувати експертну оцінку проєктів реформ,було витрачено понад мільярд євро. Тому напередодні виборів розрив між двома провідними політиками зменшився: Ле Пен набирала вже 23%, а Макрон – 28%.

Наступний тур буде вирішальним. Емманюелю Макрону потрібно застосувати всю свою харизму й мобілізувати ресурси, щоб перемогти. Під час першого туру він провів дещо мляву виборчу кампанію: організував лише один великий мітинг, дав одне розлоге інтерв’ю й не брав участі в дебатах з іншими кандидатами. Макрон пояснював це тим, що в умовах повномасштабної війни в Європі він скерував головні зусилля на перемовини з В. Путіним, які так і не мали успіху. Шанси в чинного президента Франції поки що достатньо високі. ЗМІ здебільшого позитивно висвітлюють його діяльність, за час каденції він загалом досягнув економічного зростання країни, хоча пандемія коронавірусу скорегувала й загальмувала економічний розвиток. Проте Макрону потрібно активніше проводити виборчу кампанію, постійно зустрічатися з народом, оскільки його опонентка вже об’їхала всі регіони країни й досягла значного успіху, збільшивши кількість своїх прихильників. Керівнику Франції треба також заохотити до голосування якомога більше французів. Марін Ле Пен уже має чітко окреслений “ядерний електорат”, натомість ті, хто голосував за інших кандидатів, які не пройшли до другого туру, більше симпатизують саме Макрону.

Українцям, звичайно, була б бажаною перемога чинного президента Франції, адже він завжди підтримував суверенітет і територіальну цілісність України, активно брав участь у “нормандському форматі”, допомагаючи нам у перемовинах із РФ. Сьогодні ж Макрон виступає за надання Україні гуманітарної й військової допомоги. Хоча раніше він мав симпатії до В. Путіна, декілька разів телефонував йому щодо припинення кровопролиття в Україні, зараз, особливо після російських звірств у Бучі, Бородянці, Макарові, інших містах і селах України, Макрон зрозумів, що апелювати до розуму чи здорового глузду очільника Кремля є даремною справою.

Натомість Марін Ле Пен, яка сьогодні хоч і не підтримує путінського нацистського режиму відкрито, своїми закликами до миру й невтручання однаково працює на нього. Крім того, вона ще має економічні зв’язки з РФ, оскільки досі виплачує кредит на 9 мільйонів доларів, взятий у російському банку. Вихід у другий тур вона вважає великим досягненням, тож буде робити все для того, щоб перемогти, зокрема й маніпулюватиме страхами французів. Ле Пен також намагатиметься залучити голоси Еріка Земмура, іншого ультраправого кандидата, який набрав 7,05%. Він має крайні погляди та закликає до депортації з Франції 100 тисяч мігрантів на рік. Як бачимо, у нього є певні прихильники, які підтримають Ле Пен.

У цих умовах дуже важливим є також голосування електорату Жана-Люка Меланшона, який посів третє місце. Саме його майже 22% виборців можуть визначити переможця. Після першого туру Меланшон закликав своїх симпатиків не голосувати за Ле Пен, хоча й Макрона прямо не підтримав. Не всі прихильники політика поділяють його думку, але більшість все-таки до неї прислухається. Будемо сподіватися, що в наступному турі виграє Емманюель Макрон, який має чітку проукраїнську позицію.