Балканський «міні-Шенген» таки створили

Балканський «міні-Шенген» таки створили
У вівторок, 10 листопада шість країн західно-балканського регіону -Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Косово та Албанія – підчас саміту, що проходив у рамках «Берлінського процесу», ухвалили спільну декларацію про створення регіонального ринку. Крім того, в останню мить БіГ оголосила про приєднання до проекту «міні-Шенген» на Балканах. Саміт цього разу організовувала Болгарія, але в зв’язку з пандемією коронавірусу провели його в режимі онлайн.

Формально цей процес розпочався 11 жовтня 2019 року у місті Нові Сад, що у сербській Воєводині, де троє лідерів держав західних Балканів – президент Сербії Александр Вучіч, прем’єр Албанії Еді Рама та прем’єр Північної Македонії Зоран Заєв – підписали декларацію про наміри. Тоді ж президент Сербії Александр Вучіч закликав приєднатися до їхньої ініціативи й інші три держави західних Балканів – Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Косово. На його думку свобода товарообігу та переміщення людей в регіоні є цілком можливою, не зважаючи на відмінності у політичних позиціях окремих сторін. Спостерігачі тоді відмітили важливість такої заяви сербського лідера з огляду на те, що Косово для Белграда все ж формально не є окремою державою, а частиною Сербії.

Майже відразу після зустрічі лідерів Сербії, Албанії і Північної Македонії про своє бажання приєднатися до ініціативи заявила Боснія і Герцеговина, однак на практиці її лідери зволікали з цим аж до нинішнього саміту. Чорногорія, яка не поспішала з реакцією, як і припускали аналітики, не мала особливого вибору – будучи поза спільним ринком ЄС, ця мала країна змушена приєднатися до формованого нового економічного простору в регіоні, спільного ринку без політичної інтеграції. Так і сталося.

Не важко здогадатися, що нового дихання цій ініціативі надала пандемія Covid-19, а точніше обмежувальні процеси, які потрясли різною мірою практично всі європейські країни упродовж весни і літа цього року. Обмеження перетину кордонів між країнами колишньої Югославії створили низку проблем для цілого регіону – починаючи від психологічного шоку серед значної частини населення і до втрати робочих місць, браку робочих рук, порушення торгово-виробничих процесів, налагоджуваних роками тощо.

Стабільність Європи зазнала суттєвого удару від карантинів та локдаунів і ніхто точно не може сказати, коли і як все це закінчиться. Тож, державам, котрі не є членами ЄС, а тільки хотіли б стати ними в майбутньому, в такій ситуації не залишається нічого іншого, як тісніша інтеграція між собою, особливо, коли це країни одного регіону.

Ухвалена на саміті декларація містить вісім основних пунктів. По-перше, це створення так званих «зелених коридорів» для безперешкодного транскордонного руху товарів і взаємне визнання документів про походження та якість продукції, якою держави торгують. По-друге, це свобода пересування для таких категорій громадян, як спеціалісти високого профілю і працівники фірм, що надають різноманітні послуги в регіоні. Далі – угода передбачає і спільні дії по залученню в регіон інвесторів, зменшення провізій на оплати, підтримка впровадження інноваційних екосистем та цифрової  трансформації, поширення мережі інтернету до покриття 95% всіх господарств регіону, впровадження мобільної мережі 5G, а також поступове зменшення коштів ромінгу, як всередині регіону, так і з державами-членами ЄС.

Спільний ринок між цими шістьма державами західних Балканів мав би будуватися на правилах і стандартах Європейського Союзу, бо, як погоджуються лідери країн, головною метою цього проекту є їхнє зближення з ЄС і створення передумов для повної інтеграції. Майлінда Бреґу, секретар Ради регіональної співпраці сказала відверто: «Ми знаємо, що план дій щодо спільного регіонального ринку не трансформує регіон за одну ніч чи й згідно з нашими надіями. Але постановка амбітних цілей може дуже допомогти і прискорити зміни, якщо будемо діяти спільно. Від цієї трансформації не буде жертв, а тільки користь». На саміті було погоджено попередній план дій по створенню і розвитку спільного ринку терміном на 2021-2024 роки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


“Міні-Шенген” на Балканах Covid-19: туризм і конкуренція в Європі