Чого чекати від ветерана АТО?

Стрес, який ветеран отримує, повертаючись додому, – це найбільша небезпека, що чекає на людину, яка була на війні. Цей стрес потужніший за потрясіння, отримане від першого бою, та важчий, ніж життя в складних умовах передової.

Для того, щоби стати знову цивільним, воїну доведеться зрозуміти, що саме із ним відбувається й що йому робити далі. До того ж перед суспільством стоїть те саме завдання, адже адаптація ветерана залежить і від його середовища.

Для людини, яка повернулась із війни, мирне життя видається надзвичайно важким та заплутаним. Ветеран змив окопний бруд, переодягнувся в цивільне й розчинився в натовпі таких самих звичайних людей. Однак тепер “мирному” суспільству доведеться жити поруч із колишнім військовим. І варіант на кшталт “чужі проблеми мене не стосуються” тут не спрацює, адже ветеран має здатність робити свої проблеми вашими. Але спершу не про проблеми, а про моделі поведінки ветерана після повернення.

 “Річ у собі”. Ветеран підкреслено зібраний, зосереджений. Говорить мало, про війну не розповідає зовсім. Відразу береться до побутових справ, починає шукати роботу, майже не контактує із ветеранськими осередками та організаціями.

Люди цього типу можуть бути однаково корисними та небезпечними для суспільства. Із війни вони повертаються із загостреним почуттям справедливості, адже йшли туди свідомо, виважено. Боролися за демократичні цінності, тобто були готові за них померти чи вбити. Саме тому корупція, бюрократія, зловживання в країні, яку ветеран захищав, будуть доводити його до сказу. Замкнена в собі людина терпить усе, доки не накипить, а після того може мовчки взяти чиновника за комір і бити його головою об стіну, доки не зламається стіна чи голова. Або зірветься на хама на вулиці та спричинить йому покарання, несумісне із виною, а, можливо, і з життям.

 “Активіст”. Повернувшись додому, людина починає бурхливу громадську чи політичну діяльність, допомагає всім, окрім себе. Цей ветеран охоче вступає в партії чи спілки, його постійне спілкування з людьми – це і є реабілітація. Психологи стверджують, що чим більше людина говорить про війну, тим швидше забуває про негатив, який там отримала. “Активіст” може принести суспільству багато користі, він безпечний і рідко зривається на насильство. Але через активну громадську діяльність такі люди доволі часто забувають про сім’ю, а родина, зі свого боку, не завжди хоче розуміє, що своєю активною діяльністю “активіст” рятується від посттравматичного синдрому. Виникають сварки, скандали. Активіст не проявляє агресії в тих справах, які може вирішити за допомогою інших важелів – преса, громадська підтримка, закони, однак усі ці інструменти безсилі у врегулюванні особистих стосунків, тому “активіст” у розпачі може чинити насилля в сім’ї.

 “Джентльмен удачі”. Люди із цією моделлю поведінки, як правило, авантюристи за натурою. Вони радо посміхаються, але жарти в них не надто тонкі, часто жорстокі. Із “джентльменом удачі” співрозмовник почуває себе не дуже комфортно, розуміючи, що ветеран може бути небезпечним. До війни авантюрист часто опинявся на грані фолу. Можливо, тільки завдяки війні він не зробив чогось незаконного й не опинився в тюрмі. Такі люди вважають рівними собі тільки осіб із такою ж моделлю поведінки.

Ці чоловіки або обирають ризиковані професії, або повертаються в армію. Вони небезпечні, але поважають людей, які із ними щирі. Слабкого намагаються взяти під свою опіку, біля сильнішого стають менш імпульсивними.

“Актор”. У категорію “акторів” часто потрапляють люди, які погано пам’ятають службу, адже проходили її в алкогольному сп’янінні. Героями можна вважати далеко не всіх, хто був на війні.

“Актор” усіма способами намагається довести вам, що зазнав у АТО неймовірних страждань, пережив страшне й бачив таке, що більше ніхто б такого не витримав. Користі від нього небагато, працювати він не хоче та ще і вважає, що має жити на кошти суспільства, яке йому винне за мирне небо над головою. “Актор” може бути небезпечним, але тільки якщо ввійде в роль.

 Повернувшись із війни, “актор” обов’язково йде в запій, звідки може не повертатись, доки не закінчаться гроші. Щоправда, зловживати спиртним упродовж певного часу можуть представники всіх категорій. Лікування стресу алкоголем – реакція не природна, а нав’язана саме “акторами”. У всі часи вони привертали до себе найбільше уваги. У натовпі може бути багато людей, які мають стрес, але увагу приверне саме п’яний. Ветеран-алкоголік помітний, саме тому в суспільства склалося враження, що після повернення з фронту всі п’ють. Цю думку почали розвивати в кіно, з’явилося безліч фільмів, де герой повертається додому і йде в запій. Так і виникла ця модель поведінки.

“Меланхолік”. Ветеран справді отримав стрес, від якого не може оговтатись. Він тихий, ввічливий та сумний. Ви можете не помічати його доти, доки не почуєте, що людини більше немає – самогубство. А ви могли допомогти – достатньо було посмішки чи доброго слова.

То що ж робити, якщо живеш разом із ветераном або поруч із ним? “Річ у собі” – не намагайтесь ним маніпулювати. Не пропонуйте нічого протизаконного й отримаєте надійного друга та помічника в будь-яких хороших справах. “Активіст” – не грузіть його всіма вашими проблемами. Вдома майте сили вислухати оповідь про все, що він зробив за день. Не “наїжджайте” через поламаний кран. Просто попросіть, і він зробить, а якщо забуде, то знову попросіть, але без агресії.

“Джентльмен удачі” – будьте щирим, не намагайтесь здаватись “крутим”, тоді вас будуть поважати. “Актор” – позбавте його аудиторії. Просто підіть із чергової вистави. Не суперечте йому, не беріть “на слабо”, і від нього не буде шкоди. Користь може бути, але тільки якщо протверезіє.

“Меланхолік” – не жалійте його в жодному разі. Проявіть свою увагу добрими справами. Якщо меланхолік захоче піти із життя, то невідомо, як він це зробить. Можливо, за допомогою привезеної гранати. Вибух може принести шкоду не тільки самогубцю.

Не бійтесь ветеранів і не співчувайте їм через те, що вони пережили. Війна робить людину більш рішучою. Ветеран може цілеспрямовано виконувати як добрі, так і погані справи. А що він обере – дуже часто залежить від вчинків людей, які оточують його в мирному житті.

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com». 
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.