Чи допоможе російській армії часткова мобілізація?

Чи допоможе російській армії часткова мобілізація?

Наприкінці вересня Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію, оскільки Росії катастрофічно бракує військовослужбовців для продовження війни в Україні. Під час бойових дій уже здебільшого знищений сержантський командний склад і середній офіцерський склад, тож військові заклади Росії переважно почали працювати за скороченою програмою, щоб скеровувати на фронт молодих командирів. Дійшло до того, що вербувати людей на війну почали в російських колоніях, обіцяючи крадіям, вбивцям, ґвалтівникам звільнення від покарання, якщо вони декілька місяців будуть воювати на україно-російському фронті й, звичайно, залишаться живими. Але навіть серед кримінальників не було багато охочих.

Кремлівський очільник планує відправити на війну в Україні ще 300 тисяч росіян. В указі російського диктатора йдеться, що призвуть тільки тих, хто перебуває в запасі й має бойовий досвід, але й вони пройдуть ще додаткову підготовку. Та насправді мобілізовувати будуть усіх, кого тільки можна, щоб заткнути дірки на фронті. Повістки почали роздавати навіть у Москві та Петербурзі: раніше влада цього не робила, а військових набирала переважно з регіонів. Буде посилюватися також мобілізація росіян на тимчасово окупованих територіях. Так, у Криму чоловіки без дозволу військкомату не зможуть виїжджати за межі півострова.

Але планам кремлівського очільника навряд чи вдасться збутися. У Росії наростають панічні настрої, гіршає економічна ситуація. Відразу після оголошення часткової мобілізації індекс Московської біржі впав нижче 2 100 пунктів. За даними експертів, призов спричинить падіння російської економіки, оскільки на фронт підуть переважно чоловіки працездатного віку. Прогнозується спад виробництва до 4 % – і це за оптимістичними прогнозами. Частина робочої сили вже виїхала за кордон. Сьогодні російські чоловіки погоджуються на чорнову роботу в Польщі й в інших сусідніх країнах, щоб не вирушати на фронт.

Якщо раніше серед росіян ще були охочі добровільно вирушити на війну, то після потужної перемоги ЗСУ на харківському напрямі їхня кількість суттєво зменшилася. Вторгнення в Україну підтримують переважно люди старшого віку, які ностальгують за “світлим радянським минулим”, а на війну планують відправляти молодь і чоловіків середнього віку, які не хочуть гинути за “високі геополітичні ідеї” Путіна. Одна річ – підтримувати війну, сидячи на дивані й спостерігаючи за нею з екрана телевізора, інша – безпосередньо брати участь у військових діях.

Так, 21- 22 вересня, коли кремлівський диктатор оголосив часткову мобілізацію, найбільш поширеним у російському сегменті інтернету був запит “Як виїхати з Росії?”. На кордонах РФ виникли величезні черги з переважно військовозобов’язаних чоловіків. Квитки на всі авіарейси з Росії на найближчі тижні вже розкуплені. Деякі чоловіки просто відкупляються від призову, інші переховуються. Досить поширеним в інтернеті був також запит “Як пошкодити собі руку чи ногу?”. Тобто частина росіян готова навіть завдати собі шкоди, аби не йти на фронт.

Росіяни створили петицію проти мобілізації, яка набрала приблизно 200 тисяч підписів за один день. Деякі експерти сподівалися, що в Росії будуть відбуватися масові протести. Після оголошення часткової мобілізації представники руху “Весна” й симпатики Олексія Навального закликали співгромадян виходити на мітинги під загальним гаслом “Ні могилізації!”. Протести відбулися в багатьох містах Росії, зокрема в Москві, Петербурзі, Барнаулі, Єкатеринбурзі, Улан-Уде, Якутську, Новосибірську, Томську тощо, але вони не були масовими. У середньому на них вийшло по декілька сотень осіб, яких затримала поліція, а частині чоловіків були вручені повістки. Тож на масовий бунт не варто сподіватися, оскільки росіяни живуть у постійному страху та під тиском російської пропаганди, яка повністю одурманила їхні мізки. Навіть під страхом мобілізації й загибелі на україно-російському фронті вони бояться виходити на протести. Хоча є ймовірність, що спалахнуть певні регіони Росії, зокрема Дагестан, Інгушетія, Чечня. Крім того, влада посилила відповідальність за протестні виступи й критику війни в Україні. Так, за організацію мітингів і протестів проти війни загрожує до 15 років ув’язнення, за відмову від мобілізації та участі в бойових діях можна отримати до 10 років.

Хай як Путін і його яструби прагнуть посилити російське військо, їм це не вдасться. Найбільш підготовлених і боєздатних російських військовослужбовців уже винищила українська армія за місяці війни. Ті російські солдати, що ще перебувають у зоні бойових дій, переважно деморалізовані. А поповнення, яке може до них прийти, здебільшого не має військового досвіду й підготовлене доволі погано, тому суттєвих змін на фронті воно не зможе спричинити. Кремлівський карлик укотре буде кидати своїх громадян як “гарматне м’ясо”, щоб хоч кількісно пригальмувати наступ української армії.

Тож часткова мобілізація в Росії – це ознака провалу “спеціальної військової операції”. Путін, який прагнув захопити весь Схід і Південь України, уже не має ані сил, ані техніки для наступу, тому російські війська перейшли до глухої оборони. Але це їм також не допоможе, оскільки українська армія крок за кроком звільняє тимчасово окуповані українські території.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.