Чи змінить світ зустріч Байдена й Сі Цзіньпіна?

15 листопада цьогоріч на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско відбулася довгоочікувана зустріч президента США Джо Байдена та очільника Китаю Сі Цзіньпіна.

Її ключовою передумовою, безумовно, була потреба в нормалізації відносин між країнами, які відчутно погіршилися за період президентства Дональда Трампа. Під час своєї каденції він утримував вкрай жорстку позицію щодо Китаю, а у 2018 році навіть ініціював “тарифну війну”, намагаючись зменшити торговельний дефіцит між країнами. Це призвело до подальшого зростання тарифів і, відповідно, до погіршення не лише економічних, але й геополітичних відносин між державами. Хоча президент Джо Байден після приходу до влади виразив намір зменшити напругу між Америкою і Китаєм, його адміністрація і далі вводила обмежувальні заходи в галузі напівпровідників і нагадувала про “проблему Тайваню”. Так, торішній візит на цей острів очільниці Палати представників Ненсі Пелосі, на думку деяких експертів, мало не призвів до збройного зіткнення між США та Китаєм. Хоча все й минулося, відносини між країнами суттєво погіршилися. Крім того, Збройні сили США останніми роками також збили над своєю територією декілька повітряних куль, що мали китайське походження.

Однак ситуація почала змінюватися у 2022 році під час саміту G20 в Індонезії, де відбулася особиста зустріч між Байденом і Сі Цзіньпінем. На ній сторони домовилися відновити переговори, розширити контакти й створити робочі групи для обговорення актуальних питань. Крім того, збільшилася активність на рівні міністрів та радників.

На цьогорічній зустрічі Байден і Сі Цзіньпін обговорили ключові питання міжнародної безпеки, зокрема війну в Україні, збройне протистояння в Секторі Гази й ситуацію навколо Тайваню, питання зміни клімату, продовольчої та ядерної безпеки тощо. У контексті останньої проблеми лідери погодилися, що ядерна війна є неприйнятною і не призведе до перемоги жодної зі сторін. Наголос на неприпустимості використання ядерної зброї в Україні визначає чітку позицію сторін щодо подій на Сході Європи. Ці заяви можуть слугувати основою для подальших переговорів і співпраці між країнами в цих напрямах.

Однак прогресу в діалозі зі стратегічних міжнародних питань не було, оскільки Америка й Китай мають відмінне бачення світового ладу, що ґрунтується на їхніх цінностях та ідеології. Крім того, геополітика традиційно є важливішою для Вашингтона, натомість для Пекіна пріоритетом залишається доступ до ключових світових ринків і відновлення торгівлі для збільшення “глобальної міцності”.

Оцінюючи результати переговорів, Джо Байден зазначив, що зустріч була досить продуктивною, оскільки лідери держав обмінялися думками щодо деяких ключових проблем сьогодення. Це може стати підставою для подальших переговорів і спільних дій у різних аспектах міжнародних відносин. Важливо, що сторони домовилися про відновлення прямих контактів між військовими та про проведення зустрічей на рівні експертів для обговорення питань безпеки, зокрема й пов’язаних зі штучним інтелектом, що буде сприяти врегулюванню кризових ситуацій, які можуть виникнути між країнами. Лідери держав також налагодять безперервний прямий зв’язок між собою. Президент США позитивно оцінив відновлення співпраці у сфері боротьби з торгівлею наркотиками. Сторони також домовилися про зменшення потоку хімічних речовин і готових пігулок, як-от фентаніл. Це може мати важливий вплив на ситуацію з наркотиками та громадське здоров’я загалом.

Сі Цзіньпін також позитивно оцінив результати зустрічі, але його висловлювання були більш обережними й нейтральними. Зокрема, він заявив, що сторони мають прагнути до мирного врегулювання кризових ситуацій у світі. Він також зазначив, що Китай завжди підтримуватиме насамперед дипломатичні методи розв’язання конфліктів і не планує військового вторгнення до Тайваню найближчими роками, адже виступає за його мирне приєднання, тож США мають припинити надавати озброєння Тайбею. Зрозуміло, що Америка не піде на це, але Пекін в такий спосіб “промацує” реакцію США на подібні провокаційні закиди.

Щодо України Китай суттєво не змінив позицію, хоча Джо Байден і намагався тиснути на Сі Цзіньпіна, щоб той вплинув на Росію, свого сателіта, і змусив її припинити війну. Очільник КНР висловив стандартні дипломатичні формули про необхідність забезпечення територіальної цілісності та державного суверенітету України, а також заклики до припинення конфлікту. Проте Сі Цзіньпін також вказував на те, що він поважає геополітичні інтереси Росії на Сході Європи, які якраз і полягають у тому, що вона проводить експансіоністську політику, дестабілізуючи й захоплюючи сусідні країни. Безпосередньо Китай не буде надавати військову допомогу Москві, але він не заборонятиме своїм союзникам, зокрема Північній Кореї, постачати їй зброю. Не буде КНР і тиснути на Іран, щоб той обмежив свою допомогу Кремлю, про що його просили США. Однак Китай розглядає Росію вже не як потужного геополітичного гравця, а скоріше як свій сировинний придаток.

Пекін також виступає за мирне врегулювання війни в Секторі Гази, проте називає її конфліктом між Ізраїлем і Палестиною, а не між терористичним угрупованням “Хамас” та Ізраїлем, а це неправильно відображає суть ситуації.

Одним із важливих питань, що його обговорили лідери, були економічні відносини між країнами. Китай і США перебувають у дуже глибокій взаємозалежності (товарообіг становить майже трильйон доларів), від якої їм не так просто відмовитися. Хоча КНР економічно залежить від Америки набагато більше, вона також має механізми впливу на американську економіку. І Китаю, звичайно, не вигідно, що Штати не допускають деякі китайські компанії на свій ринок. Тож Сі Цзіньпін висловив сподівання, що Америка зніме односторонні санкції щодо китайських компаній, що сприятиме створенню недискримінаційного ділового середовища для китайського бізнесу. Він також наголосив на тому, що країни мають поважати принципи й цінності одна одної, не прагнути до провокацій і ефективно розв’язувати розбіжності між собою, що сприятиме миру та стабільності у світі. Позиція Китаю засвідчила, що він захищає насамперед свої національні інтереси й не збирається йти на поступки в ключових питаннях. Тому серйозного прориву у відносинах між країнами ця зустріч не принесла.

Отже, переговори президента США Джо Байдена та очільника Китаю Сі Цзіньпіна стали лише першим кроком на шляху до деескалації відносин між країнами. Досить позитивно, що обидві держави прагнуть до мирного дипломатичного врегулювання можливих кризових ситуацій між собою та й загалом у світі. Тож для них є важливим дотримання міжнародного законодавства, певних стабільних правил гри, які будуть сприяти економічному зростанню країн. У такій ситуації геополітична суб’єктність Росії як важливого геополітичного гравця суттєво зменшилася. Москва є головним донатором нестабільності й хаосу, які не є вигідними ні США, ні Китаю, адже ці країни прагнуть безпеки у світі й стабільного розвитку економіки. Варто також зазначити, що такі зустрічі мають величезну символічну й політичну вагу, але конкретні результати можуть виявитися більш поступовими й видимими на практиці лише у майбутньому.

Позитивний сигнал, який залишає простір для поліпшення взаємодії, особливо в управлінському та економічному плані, може бути ключовим для покращення загальних відносин. Нормалізація в торговельному та фінансовому секторах може допомогти знизити напругу та створити позитивне середовище для співпраці між країнами. Важливо слідкувати за подальшим розвитком подій і за тим, як ці позитивні сигнали впливають на практичні кроки в співпраці між США та Китаєм.