Чи сформує польська “ПіС” парламентську коаліцію й уряд?

Чи сформує польська “ПіС” парламентську коаліцію й уряд?

Нещодавно в Польщі відбулися парламентські вибори, на яких перемогла провладна партія “Право і справедливість” (ПіС) (35 %). На другому місці опинилася “Громадянська коаліція” під керівництвом Дональда Туска (31 %), на третьому — блок “Третій шлях” (14 %). Пройшла в парламент і “Лівиця” (9 %) та блок крайньоправих партій “Конфедерація” (7 %).

Тепер партії мають сформувати нову коаліцію та уряд. Першу спробу буде надано керівній партії “Право і справедливість”. Хоча вона і здобула формальну перемогу на виборах, але її шанси на третій владний термін здаються поміркованими. Щоб отримати більшість у парламенті, їй потрібно буде здобути підтримку від “Конфедерації”, яка поки що не висловила готовності до співпраці. Отже, “ПіС” має розглядати й інших кандидатів.

Чіткі проєвропейські позиції мають два важливі політичні блоки: “Третій шлях”, куди входить Польська селянська партія і “Польща-2050”, та “Громадянська коаліція”, проте вони відкидають можливість коаліції з “ПіС”. “Право і справедливість”, однак, намагається залучити до співпраці Польську селянську партію, оскільки їхні ідеології найближчі одна до одної. Лідер Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш дістав цікаві пропозиції від “ПіС”, зокрема можливість очолити уряд і підтримку на майбутніх президентських виборах у 2025 році.

У цій ситуації “ПіС” спробує виграти час, оскільки перше засідання новообраного парламенту згідно з польським законодавством має відбутися впродовж 30 днів після виборів, тобто не пізніше 14 листопада цього року. Якщо “Право і справедливість” не зможе сформувати уряд до того часу, то це право передасться іншим політсилам, що пройшли в парламент. Тож реальна можливість зміни уряду в Польщі може виникнути лише в другій половині грудня. З цими додатковими двома місяцями в “ПіС” є більше часу для пошуку партнерів і розгляду різних опцій для формування нової коаліції.

Проте “Громадянська коаліція”, яку очолює Дональд Туск, уже почала перемовини з іншими політсилами щодо можливого складу нового уряду. Зараз здається досить імовірним, що Туск може стати новим прем’єр-міністром Польщі, а хтось із членів “Громадянської коаліції” — маршалком Сенату. Це може вплинути на співпрацю Польщі з іншими країнами, зокрема з Україною, відносини з якою напружилися після зернових скандалів.

Політсила “Третій шлях” буде відігравати важливу роль у новому парламенті, тому вимагає ключових посад в уряді, зокрема міністра оборони та міністра закордонних справ. Якщо це станеться, то ці нові лідери можуть мати великий вплив на зовнішню політику Польщі. Зокрема, посада міністра закордонних справ може бути особливо важливою для відносин між Польщею й Україною. 

Велике значення для України має і посада міністра сільського господарства, особливо в контексті “зернової кризи” й розвитку аграрного сектору. Відомо, що ця посада може відійти до квоти Польської селянської партії. Однак конкуренція за неї може бути жорсткою, особливо з урахуванням інтересів і позицій інших політичних сил, включно із “Громадянською коаліцією”.

Лідер Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш, який може обійняти посаду віцепрем’єра та міністра економіки, також відіграватиме важливу роль у формуванні нового уряду та визначенні курсу економічних реформ.

Номінація відставного генерала Мирослава Ружанського на посаду міністра оборони в Польщі може показувати бажання “Польщі-2050” залучити досвідченого військового лідера до управління обороною країни. Військовий досвід Ружанського, зокрема його служба як Генерального командувача Збройних сил Польщі, може надати йому перевагу для здобуття цієї посади. Це призначення також буде дуже важливим для України, яка потребує суттєвої військової допомоги від Польщі.

Проте навіть якщо “Громадянська коаліція” зі своїми союзниками сформує новий уряд, то це не означає, що “Право і справедливість” беззастережно віддасть свою владу. Так, керівник “ПіС” Ярослав Качинський обіцяє блокувати всі намагання нового уряду скасувати реформи, які були запроваджені за роки влади його партії. Крім того, президентом країни залишається Анджей Дуда, який також вийшов із “ПіС” і буде блокувати всі можливі спроби коаліції проводити нові реформи, якщо вони не збігаються з інтересами “Права і справедливості” (для подолання президентського вето потрібно не менш як 60 % голосів, яких нова коаліція не матиме). Лояльним до “Права і справедливості” залишається і Конституційний трибунал, суддів якого призначила “ПіС”. Він може блокувати законопроєкти, ухвалені новою коаліцією. Прихильними до “ПіС” є і більшість державних медіа, які активно підтримували цю політсилу під час виборів.

Крім того, у ймовірній новій коаліції немає одностайної позиції щодо певних проблем. Так, “Громадянська платформа” та “ліві” партії підтримують ліберальну політику щодо абортів, намагаються полегшити доступ до них і забезпечити права жінок на вибір у цьому питанні. Водночас “Третій шлях” виступає за більш обмежену регуляцію абортів і вважає, що це питання має бути вирішене через загальнонаціональний референдум.

Усе це показує складність політичних перемовин щодо формування нової парламентської коаліції та подальшого розподілу важливих посад у новому уряді Польщі й може мати великий вплив на розвиток економіки та міжнародних відносин. Для України це є важливим аспектом, оскільки Польща є одним із ключових торгових та оборонних партнерів нашої країни. Затяжна зміна влади може негативно вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в Польщі.

Проте будемо сподіватися, що польські політсили, які пройшли в парламент, знайдуть порозуміння заради розбудови сильної держави, адже тривала боротьба між ними може піти на користь тільки ворогам Польщі, насамперед Росії. Будемо спостерігати за подальшим розвитком подій і впливом цих змін на регіональні та міжнародні відносини. 

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чого очікувати від нової польської влади? Як нам бути з Польщею?