By 
Цьогоріч 11-12 липня відбудеться саміт країн НАТО у Вільнюсі. Упродовж декількох останніх тижнів провідні міжнародні та вітчизняні експерти активно обговорюють участь України в цьому саміті, зокрема чи нададуть їй під час нього чіткі гарантії щодо вступу в Альянс.
Країни НАТО завжди говорили, що двері об’єднання залишаються відкритими для України, але сьогодні таких обіцянок уже замало. Питання нашого входження в Альянс має велике безпекове значення як для самої України, адже унеможливить повторний напад РФ, так і для всієї Європи, оскільки Україна стане надійним захистом проти агресивних експансіоністських прагнень Росії, навіть якщо там збережеться путінський тоталітарний чи схожий на нього політичний режим.
Європа вже декілька разів припускалася помилок щодо України й інших кандидатів на вступ до НАТО, а Росія трактувала це як слабкість ЄС і Альянсу й посилювала свої агресивні експансіоністські дії. Згадаймо квітневий Бухарестський саміт НАТО 2008-го, на якому розглядалося приєднання до Альянсу Хорватії, Албанії та Македонії. Одним із ключових питань було надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) Україні та Грузії. Росія тоді натиснула на деякі країни НАТО, зокрема заявила, що якщо Україну приймуть до об’єднання, то вона захопить Крим і Донбас. Тож Німеччина і Франція, які мали суттєві економічні зв’язки з Росією, виступили проти надання ПДЧ. Інші були проти через страх перед “другою армією світу”, міф про яку зараз розвіяли ЗСУ. Отже, Україні й Грузії тоді не надали ПДЧ, а в серпні 2008 року Володимир Путін почав військове вторгнення в Грузію, що завершилося анексією Абхазії та Південної Осетії, а тоді у 2014-му окупував Крим і частину Сходу України. Але навіть після цього країни-члени НАТО на Уельському саміті у вересні 2014-го лише висловили глибоке занепокоєння агресивними діями Росії й висунули вимогу, щоб РФ припинила підтримувати сепаратистів на Сході України. Росія знов-таки сприйняла це як слабкість НАТО й тільки посилила підтримку бойовиків. Країни Альянсу тоді змогли надати Україні тільки гуманітарну допомогу, що ситуацію суттєво не покращило й не сприяло її розв’язанню, тож конфлікт перетворився на тривалий. І тільки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року країни НАТО нарешті почали надавати військову допомогу Україні, хоча й не завжди так швидко, як хотілося б.
Наближається Вільнюський саміт, але частина країн-членів організації ще не визначилася з позицією щодо України. Володимир Зеленський заявив, що, якщо Україні не будуть надані чіткі гарантії щодо членства в НАТО, він не поїде у Вільнюс. Він зазначив: Україна, звичайно, розуміє, що в умовах війни нас ніхто не прийме в Альянс, але після війни цей вступ повинен відбутися, тож країни НАТО могли б зробити політичну заяву про це. Якщо ж об’єднання знову не надасть гарантій, то Росія буде вважати це своєю перемогою, адже на Україну вона напала, зокрема, щоб не допустити нас у НАТО. І якщо Альянс не підтримає Україну, то це буде знак для Москви, що вона досягла своїх цілей. Це також буде програшем для країн НАТО, адже РФ і надалі відчуватиме свою безкарність і вважатиме, що Альянс слабкий і завжди буде йти їй на поступки.
Тож напередодні Вільнюського саміту президент України В. Зеленський їздив із робочими візитами в деякі європейські країни, щоб сформувати коаліцію держав, які б підтримали вступ України в НАТО. І він досягнув певних успіхів. Уже понад 20 країн Альянсу, насамперед держави Східної, Північної Європи, Балтії, заявили, що вони підтримують вступ України в НАТО після її перемоги. Досить важливою є позиція США, які відіграють ключову роль в Альянсі. У цьому контексті американський очільник Джо Байден заявив, що він не проти вступу України в Альянс, але Україна має завершити низку реформ, насамперед антикорупційну, щоб відповідати стандартам НАТО. Звичайно, хотілося б почути чіткішу й рішучішу позицію США, але нинішня американська адміністрація занадто обережна в зовнішньополітичних висловлюваннях. Крім того, українська влада робить також певні необдумані кроки. Так, призначення керівницею Національного агентства з розшуку й менеджменту активів Олени Думи, яка під час попередньої передвиборчої кампанії Байдена намагалася дискредитувати його сина, Америка, звичайно, сприйняла негативно. Щоб уточнити позицію США щодо вступу України до НАТО та розв’язати інші важливі проблеми, під час Вільнюського саміту запланована особиста зустріч президента США Джо Байдена та українського очільника Володимира Зеленського.
Отже, питання надання політичних гарантій Україні щодо її вступу до НАТО залишається відкритим, тривають консультації членів Альянсу, хоча, за словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, учасники саміту обов’язково підготують пакет рішень щодо України. Ключові заяви, найімовірніше, будуть озвучені у Вільнюсі 12 липня, коли відбудеться перше засідання Ради Україна — НАТО, у якому візьме участь В. Зеленський та всі учасники саміту. Столтенберг також зазначив, що Рада Україна — НАТО стане майданчиком для ухвалення рішень в умовах кризових ситуацій. У разі термінових викликів чи загроз Україна або її партнери можуть скликати оперативне засідання. Тож вона сприятиме поглибленню співпраці між Україною та країнами НАТО й оперативнішому реагуванню членів Альянсу на потреби України в умовах військових дій із Росією.
