By Реорганізація системи охорони здоров’я розпочалася понад рік тому. Що покращилося за цей час і чи відчутні позитивні результати?
Однією із ключових особливостей реформи є принцип “гроші ходять за пацієнтом”, коли держава виділяє кошти не на медичні заклади, а на окрему особу, яка повинна укласти договір із сімейним лікарем, а той, зі свого боку, отримує за кожного недужого відповідну доплату. На сьогодні 25,7 млн українців підписали угоди із сімейними лікарями. Однак наскільки кваліфікованими й ефективними є ці медики? Чи налагоджена в Україні підготовка сімейних лікарів? Запитання риторичні.
Нерозв’язана також проблема матеріального стимулювання медиків. Часом головні лікарі не підвищують зарплати сімейним, оскільки сьогодні немає чіткої процедури нарахування заробітних плат медикам загальної практики. Тому у випадку конфлікту із сімейним лікарем адміністрація закладу може не підвищити йому суму виплат.
У рамках реформи із січня 2017 року була запущена програма “Доступні ліки”, за якою пацієнти із цукровим діабетом, онкологічними, серцево-судинними захворюваннями та деякі інші групи недужих можуть отримувати безкоштовні ліки. На її реалізацію із держбюджету було виділено 1,7 млрд гривень. Однак за словами медичного експерта О. Богомолець, доступ до неї мають лише 30% із 100 тисяч онкохворих та 30% із 500 тисяч пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Решта недужих продовжує купувати ліки за власні кошти. А оскільки системи контролю за якістю медикаментів в Україні немає, хворі часто витрачають гроші на неефективні ліки.
Відбувається також реорганізація медичних закладів із метою створення в обласних чи районних центрах потужних медцентрів із високоякісним обладнанням. Однак де-факто це призводить до закриття лікарень і звільнення медперсоналу. Особливо це небезпечно в сільській місцевості, звідки хворі змушені їздити в районні чи обласні центри, а це не кожному по кишені. Відтак смертність у селах тільки зростатиме.
Для подолання корупції в медичній галузі було створено прозору систему закупівлі медикаментів через відповідні міжнародні організації – Програму розвитку ООН, Дитячий фонд ООН та інші. Однак доставляти ліки в Україну ці об’єднання можуть лише після повної попередньої оплати, відтак лікарням почало не вистачати деяких медикаментів, а часом ліки прибувають із терміном придатності, близьким до завершення.
Проблеми залишаються й у системі невідкладної допомоги, яку за новими правилами надаватимуть лише у випадку серйозної загрози життю (інфаркт, інсульт, небезпечні травми). Натомість висока температура, наприклад, ще не є приводом для прибуття лікаря. Та за якими критеріями вирішувати, до кого виїжджати, а до кого ні?
Отже, які позитивні зміни принесла реформа? Не відбулося зменшення ані захворюваності населення, ані смертності. За останніми даними Держкомстату, смертність в Україні перевищує народжуваність майже вдвічі (на 100 померлих – 58 новонароджених). Середня тривалість життя також залишається доволі низькою: 64 роки для чоловіків і 74 для жінок. Оскільки на пенсію чоловіки скоро будуть виходити в 65 років, то частина з них до неї просто не доживе. На думку експертів, якщо негативні тенденції не будуть подолані, то українці вимруть, приблизно, за 180 років. Тому потрібно діяти набагато ефективніше, зокрема розробити комплексну Стратегію реформування медичної галузі, позаяк нинішні кроки її реорганізації є швидше фрагментарними. Також потрібно провести ефективну кадрову реформу, реалізувати комплексну програму щодо підготовки професійних сімейних лікарів, забезпечити введення загальнообов’язкового медичного страхування, щоб українці мали доступ до якісних медичних послуг, як це практикується в розвинутих країнах.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
