By 
Заклики “Задушимо корупцію!” були визнані українською владою
екстремістськими, адже вони закликають
до зміни існуючого державного ладу…
Корупція не сприяє успішному майбутньому держави, негативно впливає на економіку, політику, управління, соціальний і правовий розвиток, громадську свідомість, міжнародні відносини та інші сфери суспільного життя. Це одна з основних перешкод для побудови демократичної, соціальної, правової держави, утвердження і реалізації принципу верховенства права.
Виконавча гілка (бюрократія) – інструмент влади у боротьбі із організованими злочинними угрупуваннями. Для цієї специфічної форми організації управління характерна надмірна самостійність виконавчої влади щодо решти суспільства: бюрократія здійснюється великою групою чиновників, які вирішують головні організаційні питання, утримуючи владу власноруч.[1] Витісняючи правові та етичні взаємини бюрократія спричиняє корупцію, поступово перетворюючи її з аномалії на норму поведінки. У бізнесі вона ж вдало використовує суперечності між законодавчою та морально-етичною нормами підприємництва. Й хоча закони, представлені інтересами країни, повинні мати морально-етичну складову, однак сучасні підприємці важко сприймають такі аспекти, а тому не завжди зважають на інтереси держави.[2]
Поєднання бюрократії та бізнесу утворює олігархію, яка й посилює дію “тіньової” економіки. Лобіювання інтересів бізнесменів, прийняття “потрібних” законів та створення сприятливих умов для певного бізнесу, недоодержання державною скарбницею величезних коштів – такі негативні наслідки існування олігархії. Усе це унеможливлює виконання своїх прямих обов’язків державою, зокрема розв’язання соціальних та гуманітарних проблем. Саме слабкість політичної влади – одна з основних причин бюрократії.
Парадокс у ринковій трансформації суспільства спричинила розбалансованість управління економікою. Так підприємництво, основний рушій економічного зростання у розвинутих країнах, в Україні стало силою непродуктивною і, навіть руйнівною, що лиш погіршує соціально-економічний стан населення.[3] Нині економіка України перетворилась на арену торгів за привілеї і програми перерозподілу між найсильнішими кланами і соціальними групами. Зацікавлені особи спільно із чиновниками активно проникають у господарську і фінансову діяльність підприємств, особливо у паливно-енергетичний комплекс, маючи за мету створити комерційні структури. Тож вони здійснюють тиск на вибір експортерів стратегічно важливої сировини, формування відпускних цін, обсягів реалізації, розподіл отриманих від експорту валютних і гривневих коштів.[4]
У країнах із високим рівнем поширення корупції бюрократична корупція перетворюється на визначальний, системоутворюючий компонент публічного управління на всіх його рівнях.[5] Й на жаль, саме до таких країн належить Україна…
[1] Словник базових термінів з курсу “Психологія політики та влади”
[2] Івасенко С. М. “Запобігання та протидія корупції в правоохоронних органах: Організаційно-управлінський аспект” – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління.
[3] Невмержицький Є.В. Правові проблеми боротьби з економічною злочинністю і корупцією: Навч. посіб. – К.: АПСВ, 2005. – 415 с.
[4] Невмержицький Є.В. Правові проблеми боротьби з економічною злочинністю і корупцією: Навч. посіб. – К.: АПСВ, 2005. – 415 с.
[5] “Загроза політичної корупції у демократичних політичних режимах.” Аналітична записка
