Геополітичні результати саміту G-20 у Індії

Геополітичні результати саміту G-20 у Індії

На початку вересня 2023 року у столиці Індії відбувся саміт двадцяти найбільших країн світу. До Нью-Делі прибули представники 43 країн та міжнародних організацій. Було проведено близько 300  двосторонніх зустрічей, 200 годин перемовин. Очільник Китаю Сі Цзіньпінь не приїхав на саміт, що було спричинено певним охолодженням відносин між Пекіном та Делі, оскільки кожна з цих країн претендує на роль регіонального лідера в Тихоокеанському регіоні. Крім того Китай і Індія мають певні територіальні суперечки, відтак Пекін вирішив направити у Делі  свого представника.  Хоча на саміт була запрошена й Росія, проте кремлівський диктатор В. Путін побоявся особисто поїхати на міжнародне зібрання оскільки, як ми знаємо, на нього був виписаний ордер на арешт. Крім того кремлівський очільник  боїться міжнародної ізоляції оскільки більшість лідерів демократичних краї світу навіть не привітаються з ним за руку.  Відтак російську делегацію очолив очільник МЗС Б. Лавров.

Перед господарями саміту стояло складне завдання: прийняти  спільну заяву – Делійську декларацію лідерів, в якій обов’язково потрібно було згадати війну в Україні, до якої неоднозначно ставляться учасники саміту. Індія, наприклад, так і не засудила агресію Росії проти України, хоча й засудила сам факт війни. Україна  не була запрошена на саміт і  Індія це пояснила тим, що це платформа, де будуть обговорюватися переважно економічні питання. Крім того безпекові питання не є ключовими на саміті, відтак українська криза не буде внесена в пункти порядку денного саміту.  

Ключові питання саміту –  це  кліматичні  зміни, що можуть привести до непередбачуваних наслідків для екології та світової економіки, розвиток відновлювальної, зеленої енергетики, питання прискореного, інклюзивного та стійкого зростання, реструктуризація боргу бідних країн, проблеми технологічної трансформації та розбудови цифрової громадської інфраструктура, проблема поширення криптовалюти, реформування  світової банківської сфери тощо.  

Проте як би не хотіли господарі саміту, але українське питання активно обговорювалася на полях цього міжнародного зібрання. Ряд країн, зокрема США, Великобританія, Німеччина, Канада, Франція інші були незадоволені, що Україну не було запрошено на саміт, і виступали за активне засудження агресії Росії проти України. Проте Китай, Бразилія, Південна Африка виступили проти цього, хоча й підтримали пункт щодо засудження війни як такої та визнання суверенітету та територіальної цілісності України. Особливо відзначився бразильський очільник Лула да Сільва, який заявив, що хоче припинити війну в центрі Європи, але за рахунок територіальних поступок України, зокрема вона повинна залишити Крим Росії, що є для нас неприпустимим. Крім того бразильський лідер захищав свого російського колегу, критикуючи Римський статут і зазначаючи, що В. Путін може особисто прибути на наступний саміт G-20, але Міжнародний кримінальний суд повинен зробити для нього виключення.

Відтак на саміті G-20 у Нью-Делі ключові лідери засудили застосування сили в Україні заради територіальної вигоди, проте не згадали Росію, яка й спричинила цю агресію. У декларації було зазначено, що  «всі держави» повинні утримуватися від загрози чи застосування сили, спрямованих проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави». У заяві також підкреслювалося, що застосування чи погорози щодо застосування ядерної зброї є неприпустимими.

У декларації цього року міститься теж заклик до відновлення Чорноморської ініціативи для безпечного постачання зерна, продуктів харчування та добрив в країни Європи,  Азії та Африки,  проте не вказується, що Москва в односторнньому порядку вийшла з цієї угоди і поки що не прагне до її відновлення.

Агентство Bloomberg пише із посиланням на турецьких чиновників, що глава Туреччини Ердоган провів окремі переговори за зачиненими дверима з кількома лідерами G-20, щоб переконати їх виконати умови Росії для поновлення «зернової угоди». На цих зустрічах Анкара просила світових лідерів сприяти страхуванню російського експорту продовольства та добрив лондонським банком Lloyd’s, а також знову підключити Росію до системи SWIFT.

Підсумовуючи результати саміту G-20, слід зазначити що там було обговорено ряд важливих світових проблем, проте агресія Росії проти України не була чітко виокремлена в підсумковій декларації і це був програш західних демократій, які задля прийняття спільної підсумкової декларації пішли на поступки країнам Глобального Півдня і насамперед Індії, оскільки США бачать в ній стратегічного союзника який послаблюватиме позиції Китаю. Напередодні саміту Джо Байден зустрічався з лідером Індії Нарендра Моді, обговоривши з ним посилення економічної співпраці між країнами, зокрема США хоче перетворити Індію в нову «фабрику» Заходу замість Китаю.  Джо Байден також зустрічався з керівниками В’єтнаму, який теж є союзником США в регіоні й опонентом Китаю і домовився про посилення співпраці між країнами. Відтак геополітична роль США і їх союзників починає посилюватися. 

Щодо значення саміту для України, то позитивно слід відзначити, що в цій декларації чітко були проголошені принципи суверенітету та територіальної цілісності України та недопустимості застосування сили заради територіальної вигоди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.