By Супутник Сатурна Титан є єдиним, крім Землі, тілом Сонячної системи, на поверхні якого існують озера й моря. Ці структури дуже цікавлять науковців, а завдяки новим розрахункам ми дізналися про неабияку глибину Kraken Mare – найбільшого моря Титана, наповненого льодовою сумішшю метану, етану й азоту – пише Сід Перкінс у журналі Scientific American.
Такого результату вчені досягли під час опрацювання нового аналізу сканування радарів, виконаного зондом “Кассіні”, коли той пролітав повз окутаний туманом Титан у серпні 2014 року. З використанням цих даних науковці підрахували глибину тієї частини Kraken Mare, у якій можна було виявити морське дно, а також тієї, де це не було можливим.
Валеріо Подж’ялі, планетолог із Корнелльського університету, пояснив, що на великому північному лимані сигнали викривали дно – одні з них відбивалися від поверхні, а інші проходили крізь рідину і відбивалися від дна. Подж’ялі і його колеги у своїй статті в журналі Journal of Geophysical Research: Planets заявили, що в тій частині лиману глибина сягає 85 метрів. У центральній і західній частині моря дно не відбивало хвиль радара, що вказує на те, що центральна частина Kraken Mare завглибшки щонайменше 100 м, а можливо, і понад 300.
“Ідея, що можна виконати батиметрію (виміряти глибину) на супутнику із зовнішньої Сонячної системи, є захопливою”, – каже Елізабет Тартл, планетарна вчена з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса, яка не брала участі в цих дослідженнях. Результати “приносять чимало інформативних даних, що дають змогу краще пізнати Титан і опрацювати плани місії на супутник”.
Науковці застерігають: згодом може виявитись, що деякі сигнали не відбилися не через значну глибину, а тому, що рідина поглинула більше енергії радара, ніж це випливало з розрахунків (тобто якби робочі підрахунки щодо складу були помилковими). На основі попередніх даних можна припускати, що температура моря становить -182 °С, а складається воно приблизно із 70% рідкого метану, 16% рідкого азоту і 14% рідкого етану. Під час пролітання “Кассіні” поверхневі хвилі Kraken Mare були заввишки всього кілька міліметрів.
Вимірювання глибини має ключове значення для інженерів, що проєктують безпілотні підводні човни чи інше спорядження, яке колись зможе плавати озерами й морями Титана – говорить Стівен Олесон, інженер і спеціаліст із космічних польотів із Дослідницького центру Гленна, що в Огайо, який також не брав участі в експериментах.
Попри те, що автоматичний підводний човен поки що не входить у плани NASA, Олесон та інші інженери вже підготували попередні проєкти такого судна. Вивчення Kraken Mare є важливим для пізнання всього Титана: у тому морі міститься приблизно 80% поверхневих рідин супутника, а займає воно площу в 500 тис. км² – це приблизно вдвічі більше, ніж становить уся поверхня Великих озер Північної Америки.
