By Минулий рік увійшов в історію як найтепліший від початку вимірювання температури повітря, але цей рекорд може побити поточний рік. Оголошене нещодавно у Scientific Reports дослідження вказує на 90%-ну імовірність того, що глобальна середня температура поверхні досягне рекордно високий рівень до червня цього року. Та у деяких місцях на Землі буде особливо екстремально: Карибський басейн, Бенгальська затока, Південно-китайське море та частини Аляски й Амазонії пройдуть до червня період 12 найтепліших місяців у історії через природний феномен Ель Ніньо.
«Це регіони, де існує великий ризик екстремальних температур, а ці екстреми будуть реально шкідливими. Вони завдають шкоди людському здоров’ю та збільшують можливості пожеж. А в океанах підвищують загрозу морських теплових хвиль, котрі шкодять морським екосистемам, риболовлі та коралам» – сказав для New Scientist один з авторів студії, д-р Майкл МакФаден із NOAA Pacific Marine Environment Laboratory, що у Сіетлі.
Ель Ніньо є природним феноменом, теплою фазою температури води у Тихому океані: упродовж цієї фази глобальні температури зростають приблизно на 0,2 градуси Цельсія. Феномен Ель Ніньо більш ніж сто років тому першими зауважили перуанські рибалки, котрі помітили, що теплі води Тихого океану досягли найвищого температурного рівня поблизу Америки у грудні. Цій події дали назву “El Niño de Navidad”, що іспанською означає: малий Ісус/Різдво. Коло 1525 року, коли іспанський конкістадор Франсіско Пісарро, котрий завоював царство Інків, прибився до перуанського побережжя, зауважив дощ у пустелі, то це стало першим записом про наслідки феномену Ель Ніньо.
Нинішній Ель Ніньо розпочався всередині 2023 року і очікується, що триватиме до середини цього року. МакФаден і його колеги використали комп’ютерну модель, яка попри Ель Ніньо бере до уваги ще й забруднення повітря аерозолем та вулканічні ерупції. Їхні регіональні прогнози стосуються середньої температури поверхні в період від липня 2023-го до червня 2024 року.
«Є реальною цінністю мати такий різновид застереження, навіть якщо часовий проміжок не є надто точним щодо якогось річного періоду. Вам це дає певний час на підготовку, аби якнайкраще захистити життя, майно, живі морські ресурси й економічний розвиток» – переконує МакФаден. Його команда розглядала два сценарії: потужний Ель Ніньо і поміркований. «Зараз вже зрозуміло, що ми бачимо сильний Ель Ніньо, який імовірно стане одним з першої п’ятірки найсильніших від 1950 року» – підкреслює МакФаден. Для цього сценарію потужного Ель Ніньо науковці передбачають, що глобальна пересічна температура поверхні між липнем 2023-го і червнем 2024-го коливатиметься в межах 1,1 та 1,2 градусів Цельсія, вище від середнього показника в період 1051-1980 років.
«Це дослідження перш за все вказує на інерцію передачі енергії у системі атмосфера-море підчас феномену Ель Ніньо. Іншими словами, Ель Ніньо, підчас якого нотують значно вищі глобальні температури повітря і поверхні моря, спричиняє зміну регіональних температурних норм, котрі можуть затриматися на певних теренах на довгий період, від одно й до кількох років, передусім через акумуляцію тепла у морі. Ці тривалі нові норми можуть, звичайно ж, мати значний і руйнівний вплив на регіональні обставини і живий світ. Як приклад автори наводять посухи і пожежі в регіонах Амазонії й Аляски» – пояснює океанограф, д-р Івіца Вілібіч із хорватського Інституту Руджера Вошковіча.
