By Небагато є таких чуттєвих птахів, як альбатрос чорнобровий. Цей великий морський птах з характерною темною правою навколо очей, наче б мав оздобний макіяж, є моногамічним і часто поєднується в пари на все життя. Такі романтичні «подружжя» мають практичне обґрунтування: зв’язок з одним і тим самим партнером творить довіру, необхідну на той випадок, коли партнери почергово або висиджують яйця, або ж вирушають у далекі полювання – пише Джек Теймісіе у часописі Scientific American.
Але «розлучення» також трапляються. Так, як і у випадку інших моногамних видів, самиця альбатроса покидає партнера, коли не може мати з ним потомства. Розставання зазвичай спокійні і їх не супроводжують галасливі суперечки – каже Франческо Вентура, біолог з Університету Лісабону. Зазвичай трапляється так, що коли упродовж року пара не дочекається дітей, самка підчас чергового сезону парування пов’язується з іншим самцем.
Хоч розлучення і є чимось природнім серед цих птахів, Вентура останнім часом зауважив, що їхня частота коливається з кожним роком, принаймні серед приблизно 15500 пар чорнобривих альбатросів, які гніздяться на Нью Айленді, острівці, що входить до складу архіпелагу Фолклендів у південній Атлантиці. «У деяеих роках розлучень було виразно більше, ніж в інших» – говорить Вентура, котрий разом зі співробітниками проаналізував дані про виводки, зібрані упродовж 15 років.
Дослідники сконцентрувалися на двох важливих для альбатросів чинниках у довкіллі: швидкості вітру та температури води на поверхні моря. Кожен з них по-своєму впливає на поведінку альбатросів. Сильніші вітри дозволяють їм далі долітати у пошуках поживи. Зростаючі температури води навпаки – зменшують кількість доступної їжі, оскільки обмежують продукцію фітопланктону, що негативно впливає на весь морський харчовий ланцюжок. В результаті альбатроси змушені долати більші відстані, наражаючись на різноманітні небезпеки. А це в свою чергу ускладнює виведення потомства і збільшує рівень стресу у парі – обидва ці чинники можуть зменшити успішну репродукцію.
Вентура і його група у статті в “Proceedings of Royal Society B” дійшли до висновку, що вищі температури поверхневих вод призводять до збільшення кількості розлучень серед альбатросів чорнобрових із Нью Айленда. Таким чином дослідникам вдалося вперше довести, що середовищні чинники можуть мати саме такий негативний вплив на дику популяцію моногамного виду.
Вищі температури поверхні океану підчас сезону збільшували ризик неуспіху у виведенні потомства і, як результат, розлучення пари. З подальших аналізів навіть випливало, що в тепліші роки самки частіше відважувалися покинути партнера навіть після вдалого виводку.
«Потепління вод особливо дошкульно відчувають ті самки, котрі до того часу розмножувалися без проблем. Тому вони частіше розривають зв’язки, хоч теоретично й повинні залишатись з попереднім партнером» – пояснює Ветура. На його думку схвильована самка приписує свій стрес, джерелом якого є зміни в довкіллі, репродукційній слабкості свого обранця. «Я це називаю гіпотезою звинувачення партнера» – каже Вентура.
Науковець підозрює, що подібне явище може проявитися й у інших морських птахів і, можливо, серед частини моногамних ссавців. Це був би непомітний досі наслідок зміни клімату Землі. Наташа Джайліс з Університету Ліверпуля, котра досліджує репродукційну поведінку морських птахів, але не належала до групи Вентури, вважає, що «це явище може мати особливо негативний вплив на менші популяції птахів, зменшуючи їхні шанси розродитися. «Більша кількість пташиних розлучень, спричинених потеплінням поверхневих вод шкодить всій популяції – підкреслює дослідниця. – В результаті на світі появиться менше молодих альбатросів».
