І знову про смерть, або Чому корисно думати про неіснування?

І знову про смерть, або Чому корисно думати про неіснування?
Обговорення в соцмережах нещодавнього параду/концерту в Києві до Дня Незалежності навіяли мені думки про смерть. Рівень ненависті і взаємного іншування під час таких дискусій часто виходить за межі розумного. Це свідчить, що люди в нашій країні забувають про смерть. Однак досвід смерті є цікавезним феноменом, яким займалися як єзуїтські монахи, так і буддистські схимники, як сучасні лікарі, так і містики.

Добре відомо, що теорія життя після смерті не є ні спростованою, ні доведеною. Але, звичайно, є люди, які твердять, що знають, яким буде існування після смерті. Вони могли пересвідчитись у цьому, перебуваючи у стані, що майже призвів до смерті, як-от клінічна смерть, що англійською зветься near death experience (NDE). Часто ці люди стверджують, що на тому боці нас чекає щось приємне. Вони розповідають, як летіли тунелем, потрапили у зону світла, де їм стало спокійно і радісно.

Нещодавно американська дослідниця Фарназ Масуміян, яка понад 20 років вивчає досвід людей, які вмирали, але вижили, написала книгу “Життя після смерті: дослідження позаземного життя у світових релігіях” (Life After Death: A Study of the Afterlife in World Religions). У розділі про NDE йдеться про 9 типів досвіду, який мають люди, що пережили клінічну смерть. Цей перелік ще раніше опрацював доктор Раймонд Муді, філософ та психіатр, який твердить, що люди, які помирали від серцевого нападу, мали виразне відчуття того, що вони вмирають. Вони ніби на відстані спостерігали за своїм тілом, перетворившись на щось нематеріальне. Біль, що призводив до смерті, раптово перетворювався на спокій і навіть задоволення.

Ще один досвід смерті, який описують свідки, – це подорож темним тунелем, який часто завершується світлом. Деякі люди розповідають також про зустріч із божеством: хтось бачив Христа, інші Будду. Доктор Муді говорить, що образ божества переважно залежить від культури, від тих уявлень, які людина набула під час життя. Ще одним типовим досвідом є своєрідна презентація – перед вмираючим пробігає життя, набір образів і картинок, які закріпилися у пам’яті. Інші розповідають про швидке підіймання у небо, ніби людина виривається з тіла і летить крізь хмари у височінь. У багатьох описаних випадках тимчасової смерті пацієнти вказують, що вони мали шанс повернутися до життя, але не хотіли цього, бо їм було добре.

Сучасні дослідники цих феноменів NDE мають більш критичний погляд і твердять, що усі ці видіння продиктовані галюцинаціями. Коли серце зупиняється, мозку не вистачає кисню, що може призвести до галюциногенних станів. Інша теорія, яку не можуть поки довести, твердить, що під час вмирання тіло природним чином виділяє психоактивні хімікати, які і спричиняють видіння. Дослідники із Манчестера Нейл Дагнал та Кен Дрінквотер вказують, що, незважаючи на існування низки теорій, важко збагнути причини, що формують видіння у стані, близькому до смерті. Для вірян досвід клінічної смерті є свідченням існування Бога, адже у описах цього досвіду часто трапляються розповіді про процеси відділення душі від тіла, що є важливим аспектом будь-якої релігійної доктрини.

Науковці ж твердять, що цей процес – це відділення від тіла не душі, а того, що ми називаємо ідентичністю, тобто деперсоналізація. Ці цікаві тези, що свідчать про відсутність душі, опрацьовуються певними релігіями. Наприклад, роздуми про смерть, її очікування, медитативне намагання потрапити у зони, які свідомість не контролює, допомогли Будді виробити доктрину неіснування. Буддисти не вірять у те, що є окрема від інших сутностей ідентичність. У їхній концептуальній системі є таке поняття, як “анатман” на санскриті, чи “анатта” – на мові палі. Будда вчив своїх послідовників, що усе в світі є змінним та страждає – це поняття носить назву “дукха”. Неіснування він пояснював через парадокс існування. У ведичній філософії є поняття душі – “атта”, тож вчення про ан-атта – це вчення про те, що душі немає. Це поняття можна перекласти як “недуша”, “неіснування” чи “небуття”.

Будда не відкидав матеріальність нашого існування, він заперечував абстрактне уявлення про душу, яка, згідно з багатьма переконаннями, має бути вічною. Будда запропонував доктрину, яка суперечила древньому вченню індусів про існування душі, він стверджував, що в людині немає нічого такого, як “самість” чи “я”. Уявлення про існування “я” – це набір певних психічних агрегатів, які виникають ситуативно і не є перманентними. Власне, страждання і провокуються уявленнями про те, що існує якесь “я”, що нібито є якась “самість”, яка, наприклад, може бути спасенна. Це саме каже сучасна психологічна наука.

Загалом ця доктрина складна для концептуалізації. Кажуть, щоб її зрозуміти, треба багато медитувати. Медитація допомагає позбутися залежності і прив’язаності до тіла, імені чи будь-якої форми світу. Ось що сказав один буддистський монах про концепцію “не-я”: “Існування «я» – це уявне і помилкове переконання, яке не має відповідної реальності, і воно породжує шкідливі думки про «мене» і «моє», егоїстичні бажання, тягу і залежність, прихильність, ненависть, недоброзичливість, самовпевненість, гордість, егоїзм та інші осквернення і проблеми. Це переконання є джерелом всіх неприємностей у світі: від особистих конфліктів до воєн між народами. Якщо коротко, цим помилковим переконанням можна пояснити все зло у світі”.

Повертаючись до українців, які страждають, і це страждання помітне у соціальних мережах, можу ствердити, що буддистська концепція “не-я” та медитація можуть допомогти їм стати щасливішими. Я, наприклад, сприймаю своє життя в цій країні як обумовлене існування, в якому я мало можу змінити. Щоб позбутися залежності від зовнішніх чинників, які спричиняють страждання, треба прийняти те, що ваше “я” і життя невіддільні від існування інших людей, і таке переконання насправді має більше потенціалу для впровадження змін. Чуття єдиної родини – це важка праця. Родина ця, однак, не має обмежуватися вузькими рамками того, що ми вважаємо “своїм”. Весь світ – це наша родина! А усвідомити це допомагають думки про смерть, тож думаймо про смерть частіше!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Дурна робота… Феноменологія фотографії