By Згідно з класичним наративом ускладнення політичних і суспільних відносин пов’язане з появою неолітичних спільнот. Саме тоді рільники почали жити більшими групами й будувати осідки, які згодом перетворилися на протоміста. Землеробство вимагало доступу до родючих земель, а випасання стад — до лугів. Прибутки від землеробства дозволяли збагачуватись. Отже, легко дійти висновку, що разом зі все більшим ускладненням відносин і виникненням принципів територіальності, зумовленихземлеробством, зростала й агресія — пише Агнєшка Кжемінська на польському науково-популярному інтернет-порталі Pulsar.
Тим часом дедалі більше доказів демонструють, що таке лінійне уявлення про минуле є помилковим. Цивілізаційна еволюція була складнішою, повною дрейфів і тупиків, і то з різних перспектив. Чималим шоком для дослідників стало відкриття у 90-х роках XX ст. кам’яних кругів у Гебеклі-Тепе в Туреччині, що їх спорудили мисливці-збирачі 12 тисяч років тому. Пізніше зазнали краху уявлення щодо неоліту: він виявився тривалим процесом, що протікав паралельно в різних частинах світу, а не раптовою “революцією” лише на території Близького Сходу. Тепер-от міжнародна група дослідників під керівництвом археологів із Вільного університету Берліна знайшла черговий доказ нелінійності еволюції — форти в Сибіру, що їх мисливці-збирачі збудували 8 тисяч років тому.
У 2019 році біля річки Амнія, що впадає в Об, відкрили 10 будинків, оточених валами й палісадниками. За чотири роки радіовуглецеві, палеоботанічні та стратиграфічні дослідження підтвердили, що це найстаріше й найпівнічніше оборонне поселення у Євразії. Так було взято під сумнів думку, що постійні поселення, які мали оборонні структури, виникли лише за часів землеробських спільнот. У Євразії, від Корейського півострова й до Скандинавії, мисливсько-збирацькі спільноти будували великі поселення над ріками, оскільки багатство сибірської тайги з її місцями цілорічного вилову риби й стадами, що мігрують, давали змогу їм жити стаціонарно й нагромаджувати надлишки. А це було пов’язано з необхідністю захисту своїх осель і майна від дикої звірини та інших людей. Тому дуже імовірно, що в мисливсько-збирацьких спільнотах траплялися конфлікти й битви за ці ресурси.
Археологи знайшли також докази того, що спосіб життя мешканців тих спільнот був несподівано витонченим. Люди ловили рибу в річці Амнія, а також полювали на лосів і оленів за допомогою списів із кості та каменю. Вони випалювали непогану кераміку, у якій зберігали риб’ячий жир і надлишки м’яса. А це черговий доказ нелінійності еволюції: хоч від якогось часу вже було відомо, що кераміка була винаходом не землеробів, а мешканців євразійського лісостепу, ця інформація досі не вкорінилася у свідомості більшості.
Відкриття і дослідження Амнії та дещо молодших надрічних сибірських фортів показують інший шлях виникнення складних соціальних організацій, ніж розглядали досі. Це також підкреслює значення місцевих природних умов для формування траєкторії розвитку людських суспільств.
