Деякі гени сприяють плідності

Деякі гени сприяють плідності

Антагоністична плейотропія це гіпотеза, котра пояснює, чому на певному етапі життя в організмах активуються процеси детеріорації. Простіше кажучи, це концепція пояснення того, чому разом з віком відбувається старіння систем і органів тіла. Її творець, американський еволюціоніст Джордж Вільямс вважав, що дисфункції, які появляються у пізньому віці, випливають з того, що деякі гени активують процеси, котрі є корисними на ранньому етапі життя, але некорисними під його кінець. Наприклад, високий рівень тестостерону сприяє високій плідності, а також покращує вправність, але в пізнішому віці він корелюється з підвищеною схильністю до раку простати – пише  Марта Аліція Тжецяк на польському науково-популярному інтернет-порталі Pulsar.

 Еволюційне пояснення такого явища зосереджується на репродукції та природній селекції. Розвитковий прес стосується передусім молодих осіб, що розмножуються. Бо якщо якісь гени виявляться невідповідними, то саме на цьому етапі станеться «верифікація» їхньої генітальної системи. Цей самий прес вже не так сильно впливає на старших осіб, тому негативні наслідки, які цього стосуються, не так строго калібруються еволюцією.  

До цього часу траплялося чимало окремих прикладів, котрі підтверджували обґрунтованість тез, сформульованих Вільямсом у 1957 році. Однак лише зараз провели в цьому контексті широкомасштабні дослідження людських геномів. Науковці з Китайської академії медичних наук та Мічіганського університету використали дані, отримані від більш ніж 276 тис. британок і британців. До аналізу включили інформацію про їхні генітальні генотипи та фенотипи (наприклад, аспекти гормонального профілю), а також дані про тривалість їхнього життя.

Було виявлено сильну негативну кореляцію між високими репродуктивними показниками і довговічністю. Це означає, що особи з «кращими» мультигенними генітальними характеристиками проживали значно коротший вік. 

Увага: описані вище параметри не обовʼязково співвідносяться з кількістю потомства: мова йде про генітальну схильність, а не про її зовнішні прояви. До того ж гіпотеза антагоністичної плейотропії не претендує на репродукційну «теорію всього» – вона становить собою радше частину пояснень явищ, повʼязаних зі старінням організмів. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Нематоди мають свій Wi-Fi  Майстер оптики захоплює розмахом погляду