Очільник Китаю Сі Цзіньпін посилює свою владу

Очільник Китаю Сі Цзіньпін посилює свою владу
Нещодавно Комуністична партія Китаю (КПК) проголосила лідера країни Сі Цзіньпіна “великим керманичем”. Раніше таке звання мав Мао Цзедун. Частина аналітиків вважає, що влада Сі Цзіньпіна посилюється, а в країні формується культ його особи. Експерти зазначають, що так очільник Китаю готується до майбутнього з’їзду КПК, який відбудеться наступного року.

Наразі КПК нараховує приблизно 89 мільйонів членів, що належать до різних груп інтересів, проте всі вони підтримують нинішнього китайського лідера. Сі Цзіньпін активно лобіював приєднання до статуту партії важливого пункту про “соціалізм із китайською специфікою в умовах нової епохи”. На попередньому з’їзді партії очільник Китаю виступив із тривалою промовою, у якій зазначив, що ера Ден Сяопіна завершилася й розпочинається ера Сі Цзіньпіна. Він також окреслив своє головне завдання – посилення Китаю всередині за допомогою могутньої партії і всесильного партійного вождя, а також зовні – до 2035 року КНР має стати одним із найпотужніших світових гравців завдяки розвинутій економіці та потужним збройним силам глобального рівня, які не будуть поступатися армії США.

Отже, останнім часом позиції Сі Цзіньпіна суттєво зміцнилися, він має незаперечний авторитет як серед представників КПК, так і серед населення країни. Опозиції в Китаї фактично немає, влада жорстко переслідує національні меншини, які не можуть їй протистояти, суворо контролює ЗМІ, особливо віртуальні. Вона також проголосила цифровий суверенітет і створила “соціальну систему заохочень” для понад 700 мільйонів користувачів мережі. Тепер будь-які сприятливі дії громадян будуть заохочуватися зростанням їхнього соціального рейтингу, натомість асоціальні дії спричинять його падіння. Людина з низьким рейтингом не зможе отримати високооплачувану роботу, кредит тощо. Також заборонено доступ західних компаній на інформаційний ринок без дозволу влади Китаю.

Сі Цзіньпін здійснює також доволі успішну зовнішню політику. Зокрема, зміцнює вплив в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, займає панівне становище в Південнокитайському морі, посилює вплив в Африці, вкладаючи туди значні кошти, активізує свої відносини з ЄС. З державами Заходу, однак, у нього виникають деякі проблеми, оскільки вони є союзниками Америки, що вважає Китай своїм стратегічним супротивником. Відносини США і КНР останнім часом є достатньо прохолодними: Штати занепокоєні переслідуванням національних меншин у Китаї, загостренням ситуації біля Тайваню, самостійності якого КНР офіційно не визнає. Нещодавно Джо Байден підписав закон про обмеження роботи китайських технологічних гігантів на території Америки. Пентагон також звинуватив владу Китаю в перешкоджанні діяльності США в Індо-Тихоокеанському регіоні. Доволі потужними є також економічні проблеми між країнами, оскільки з обох боків досі діють певні митні обмеження.

Щоб погодити ці та інші проблеми, у середині листопада Джо Байден і Сі Цзіньпін зустрілися на віртуальних переговорах. Розмова тривала приблизно три години. Це була перша онлайн-зустріч лідерів після вступу Байдена на посаду президента. До цього переговори між ними відбувалися в телефонному режимі. Джо Байден укотре висловив занепокоєння переслідуванням національних меншин, зокрема уйгурів, у Китаї, порушенням прав людини в Тибеті та Гонконзі, недружньою політикою щодо Тайваню. Лідери обговорили деякі економічні, торговельні та митні питання.

Загалом зустріч була конструктивною, очільники домовилися  поважати інтереси один одного й поступово активізувати співпрацю. Зокрема, Джо Байден заявив, що хоча сьогодні їхні держави й перебувають у стані конкуренції, це ніколи не має перерости в конфлікт. Сі Цзіньпін доволі доброзичливо поставився до очільника Білого дому, навіть назвав його “давнім другом” і висловив переконаність у тому, що їхні великі держави мають розширювати спілкування та співпрацю в різних галузях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чи вийдуть країни ЄС із НАТО? Чи хоче Китай захопити Тайвань?