By Фальшиву інформацію в пресі звикли називати “журналістською качкою”. За однією з теорій, це окреслення походить від абревіатури N.T. (лат. non testatum – не перевірене), що звучить як “енте” – німецькою це слово означає качку. Однак зараз усе частіше використовують вислів “фейк-ньюз”, тобто поширена в мас-медіа неправдива інформація, переважно сенсаційного характеру, що має сприйматись як правда – пише Аріадна Цьонжеля в журналі Świat Nauki.
Загальне користування інтернетом полегшує, на жаль, як поширення неправдивої інформації, так і споживання її користувачами. Фейк-ньюз – це ще й актуальна тема, зважаючи на останні події. Поляки замислювалися над правдивістю повідомлень про закриття міст, про ефективність домашніх засобів боротьби з коронавірусом через споживання певних субстанцій та навіть про змовницькі теорії щодо походження вірусу. Що може підвищити імовірність того, що люди повірять у фейк-ньюз?
Група науковців під керівництвом Гордона Пеннікука з Реджайнського університету, що в Канаді, провела онлайн–експеримент, у якому взяло участь понад 6 тис. осіб. Учасникам продемонстрували заголовки повідомлень з фотографіями (у типовому для Facebook форматі), що містили як фальшиву, так і справжню інформацію. Фейк-ньюз було взято із сервісу Snopes.com, який спеціалізується на архівуванні інтернет-пліток та міських легенд, а також встановленні їхньої правдивості. Вони стосувалися, наприклад, подання позову на розлучення Гілларі Клінтон чи проєкту відправлення всіх американських вчителів на військовий вишкіл. У рамках дослідження у різних варіантах усі статті було позначено як фальшиві чи справжні, або ж позначалися тільки фальшиві, а статус інших залишався невідомим. Учасників попросили оцінити заголовки на правдоподібність, а також визначитись, чи вони поділилися би такою новиною, зокрема – у соціальних мережах.
Як виявилось, наявність попередження, що ця інформація є фальшивою, призводить до того, що інші повідомлення, не залежно від фактичного стану і даних щодо їхньої перевірки, сприймалися як правдиві. Учасники декларували також вищу готовність поділитися ними з іншими. На оцінювання правдивості інформації не впливали політичні погляди учасника, навіть коли стаття стосувалася політиків із опції, яку вони підтримували, чи протилежної. Дослідження було опубліковано на сторінках Management Science.
Науковці назвали це явище “ефектом підказаної правди” (implied truth effect). Як пояснює один із авторів дослідження, професор Девід Ренд із Массачусетського технологічного інституту, наявність попередження коло деяких новин може викликати у користувачів, принаймні до певної міри, враження, що інші повідомлення перевірені та правдиві. Тож найкращим рішенням було б розміщувати ще й інформацію про те, що справжність кожного повідомлення було перевірено, тоді не було б сумнівів щодо їхнього статусу.
