By 
Падіння кількох російських ракет в Польщі, збиття росіянами американського безпілотника MQ-9 Reaper, прольоти крилатих ракет і удари “шахедів” в Румунії – це побічні випадковості російсько-української війни, котрі не мали б залишитися без відповіді з боку НАТО, однак в Брюсселі воліють цих інцидентів не помічати.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг констатував, що російсько-українська війна не повинна перекинутися на інші країни і не повинна стати повномасштабною війною між НАТО і Росією. Але генеральний секретар забув зазначити, що окрім України, як мінімум чотири європейські країни вже зазнали російських повітряних ударів по своїй території, і з них три –учасниці НАТО.
Ще у травні 2022 році в Хорватію залетів у впав російський безпілотник, який ймовірно, сплутав хорватське містечко з ідентичною назвою населеного пункту в Україні. Після аналізу уламків про хорватський інцидент в Альянсі вирішили забути. Вибухи двох російських ракет в Польщі та загибель двох польських громадян, про які одразу заявила польська влада, перетворилися на версію про помилкову траєкторію української ППО. Зеленський довго не хотів миритися з такою версією і вимагав розслідування, до котрого українських експертів не поспішали пускати. Союзників, зрештою, можна зрозуміти: якщо визнати, що ракети були російськими – НАТО було б змушене до жорсткої реакції і небажаної воєнної ескалації з Росією. Натомість версія про помилкову українську ракету ні до чого не зобов’язує Альянс і ніяк не зашкодить Україні. Зрештою, цю версію прийняли компромісною.
Третю російську ракету Х-55 під Бидгощем в Польщі, вже проінструктована офіційна Варшава довго не могла визнати. Польській владі довелося опиратися громадськості щодо факту падіння російської крилатої ракети, яка залетіла на цілих 450 км вглиб країни і півроку лежала непоміченою в лісі.
Однак, якщо про зґвалтовану честь центральноєвропейських учасниць Альянсу вдалося забути, то прямий напад на армію США став новим витком російського нахабства. Збиття російським винищувачем американського безпілотника над Чорним морем, котрий росіяни потім знайшли і розібрали на деталі, стало ще більш незручним інцидентом, на який складно було озвучити гідну відповідь. Тому про неприємний ляпас від росіян було вирішено просто забути.
Не встигли в Брюсселі та Вашингтоні відійти від попередніх російських атак, як два російські безпілотники, котрі летіли на українські Ізмаїл та Рені, атакували Румунію. Ситуація була настільки неприємною та небажаною, що румунська сторона три дні категорично заперечувала інцидент. А українські прикордонники ще й поставили румунських колег у незручне становище: після заперечень румунських військових щодо російського удару, українці продемонстрували відеодокази атаки.
Президент Румунії Клаус Йоганніс змушений був реагувати і задекларував необхідність термінового розслідування. Сконфужений міністр оборони Румунії змушений був підтвердити, що біля берегів Дунаю з румунського боку знайшли якісь фрагменти, які віддалено нагадують уламки безпілотника. Але їх передали на експертизу, тож поки ще не ясно, чи це не виявляться уламки НЛО чи конструктора “Лего”. “Якщо підтвердиться, що ці уламки є частиною російського безпілотника, така ситуація буде абсолютно неприйнятною і стане серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності Румунії”, – зазначив румунський президент.
Ще взимку цього року російські ракети, котрі летіли на Україну, зайшли в повітряний простір Румунії, проте румунська влада, заявила, що всім лише так здалося, а насправді такого не траплялося. Натомість після російських влучань по румунській території, замість жорсткої реакції на насправді вже не першу російську повітряну загрозу для Румунії, румунська влада вирішила почати будівництво укриттів. Румунський Національний комітет з надзвичайних ситуацій оголосив посилення заходів захисту населення в районах поблизу українських міст, які обстрілює Росія. Цивільним надсилатимуть сповіщення про повітряні атаки, фахівці з надзвичайних ситуацій проінструктують місцевих жителів, як діяти під час повітряної небезпеки, а в кількох населених пунктах, зокрема Плауру та Чаталкіой, побудують укриття. Судячи з поведінки румунської влади, якій Москва відверто плює в очі, Бухаресту вигідніше продовжувати стверджувати, що то йде дощ.
Закономірно, що в керівництві країн НАТО вважають випадковим і ненавмисним характер російських атак, котрі бувають частим явищем в країнах, сусідніх до зони бойових дій. Проте одна справа, коли таке трапилося один раз, і вже інша справа – коли країни Альянсу зазнають російських ударів вже п’ятий раз. Не можна звісно виключати, що за кулісами Москва заплатила довгим рублем жертвам своїх ударів в тій же Польщі. Однак у відповідь на публічні й відомі громадськості атаки, офіційних російських вибачень не надходило. А країни-жертви російських нападів так і не озвучили Москві вимоги вибачень та компенсації. Це кидає тінь на честь Альянсу, який вважається найсильнішим військово-політичним блоком на планеті.
Показово, що після кожного російського удару по країнах НАТО, Вашингтон оголошує суттєво більший пакет військово фінансової допомоги Україні. Якщо зазвичай Штати оголошують про $ 200-400 млн допомоги для України майже щомісяця, то у листопаді 2022 року – після “ракети української ППО” в Польщі та у вересні 2023 року – після російських безпілотників у Румунії, Вашингтон виділив щонайменше по мільярду. А через два тижня після збиття росіянами американського безпілотника Міністерство оборони США оголосило додатковий пакет військової допомоги для України одразу на $ 2,6 млрд. Сигнал очевидний: Росія буде покарана за вчинене нахабство, але руками ЗСУ. Штати цінують свої людські та матеріальні ресурси і вміють виходити переможцем з воєн, в яких основний тягар несуть інші.
З галасу української влади, котра ніяк не хотіла визнавати версію про “ракету української ППО в Польщі” та демонструвала незручне відео як російські “Шахеди” атакують Румунію, очевидно, що Київ волів би не залишатися наодинці проти Росії в умовах, коли росіяни бомблять не тільки Україну. Ресурси України, в тому числі й мобілізаційні, не безмежні і владі дедалі важче знаходити адекватні рішення для поповнення армії. Потенційна жорстка реакція європейських сусідів України на російські атаки могла б охолодити наміри росіян щодо подальших повітряних атак.
Це звісно не означає, що румуни чи поляки розгортатимуть війська і наступатимуть на Москву – про це не варто навіть фантазувати. Однак публічні звинувачення РФ в атаках на країни НАТО могли б посилити обмеження щодо торгівлі з Росією і примусити росіян принаймні до відмови від запусків по прикордонних областях і районах України. Лідери країн НАТО відмінно справляються з завданням не допустити прямого військового зіткнення з Росією, навіть попри багаторазові російські удари по своїй території. Альянс зайняв свідому позицію страуса не стільки через побоювання Москви, скільки через наміри перекласти справу помсти на українців, яким вже не треба знімати білих рукавичок.
