By 
Ви можете здивуватися, якщо уважно поглянете на події у світі: у Канаді тепер гаряче, наче в Пакистані, у Чехії торнадо забрав життя кількох людей і зрівняв із землею половину села, а свіжий варіант пандемії вже розлетівся світом. Можна подумати, що це вже постало пекло на землі. Якщо вам так здається, то це, друзі, лише початок. Усе стане гірше. Набагато гірше.
Якщо ви читаєте цей текст, то це свідчить, що ви ще не померли, і це вже добре! Але ви, мабуть, не уявляєте, скільки людей загинуло від екстремальних температур лише торік. А від знаменитого вірусу? Відповідь – приблизно по п’ять мільйонів, тож загалом це десять мільйонів мертвих людей. Можливо, це для вас поки що звучить недостатньо жахливо, хоча ця цифра приблизно вдвічі перевищує населення Данії, яка цьогоріч майже виграла чемпіонат Європи з футболу. Це число буде зростати в геометричній прогресії, бо це не аномалія, а тенденція. Десять мільйонів, що зростають у геометричній прогресії, стають сотнями мільйонів за мить. Ось куди ми прямуємо.
А чому буде гірше? Бо ми ввійшли в один із найцікавіших і найпарадоксальніших циклів історії: світові еліти збирають врожаї смерті заради неймовірних короткострокових прибутків, наживаються на масових стражданнях людей і тварин, на нестачах і дефіциті, на хворобах і відчаї.Як, скажімо, цивілізований Захід робить із життєво необхідними вакцинами. А потім медіа, контрольовані олігархами, життєрадісно розкажуть нам про те, що Річард Бренсон полетів туристом у космос. Ура!
У світі відбувається відмирання всього, що еліти вважають непотрібним. Але внаслідок цього вони самі опиняються в гіршому становищі, адже стає щораз менше людей, якими вони можуть скористатися. Еліти отримують величезні, але короткострокові вигоди – і програють у довгостроковій перспективі. Як іспанські королі чи українські гетьмани. Що робити, якщо немає довгострокової перспективи? Наживатися на стражданнях. Згадайте, як збагатився колишній президент України в країні, яка мала захищатися в часи війни й розрухи. Думаєте, що інші є кращими? За час пандемії мільярдери заробили 1,2 трильйона доларів! Німеччина, уряд якої добре знає ціну російським обіцянкам не “кошмарити” Україну, вкладає шалені суми в трубу, що понесе природні ресурси в зголоднілу до грошей Європу. Усі вони прагнуть лише “стригти бабло”, і що більше проблем, то краще їм це вдається. І це тоді, як буквально мільйони починають вмирати від потепління, воєн і пандемії.
Причина появи пекла на землі дуже проста. Економіст Умар Хак твердить, що 50 центів із кожного долара на цій планеті – це “частка капіталу”, тобто вони йдуть на прибуток і дивіденди. Це означає, що отриманий нами інвестиційний коефіцієнт – це 25% (інші 25% – це те, що залишилося на “з’їсти та випити”). Він занадто низький, щоб робити історичні інвестиції, які нам (як людству) вкрай потрібні, щоб вижити. А навіщо нам масштабні інвестиції? Звісно ж, не для того, щоб полетіти в космос чи на Марс. Потрібно зробити щеплення всім на планеті, дати кожній дитині освіту, щоб зупинити завтрашнє незнання та фашизм, який його супроводжує. Нам також потрібно вкладати значні кошти у тварин, яких ми вбиваємо, і в екосистеми, які ми знищуємо. Бо вони нас підтримують. Ми не можемо жити без них. Хробаки й комахи беруть участь в утворенні ґрунту, бджоли запилюють квіти, риба очищає річки, дерева дають нам повітря. Жодна “технологія” у світі не може замінити цих речей – марно навіть пробувати. Нам потрібно інвестувати в довкілля в масштабах, яких ще ніколи не бачили в історії; вкладати суми, що дорівнюють доходу США, країни із найбільшою економікою у світі – 20 трильйонів доларів на рік. Тоді ми можемо мати надію на те, що виживемо як цивілізація.
Але ми, мабуть, не зможемо цього зробити. Та масова хвиля інвестицій, яку нам потрібно здійснити, має йти з кишень еліт, тих, хто отримує приголомшливий прибуток від нещасть і смерті нового темного віку. Це гра в або/або: або вони мають гроші, або світ має вакцини, освіту, чисте повітря, воду тощо. Тут немає серединного шляху, мов у буддистів. Але ми з вами не можемо реформувати цю систему, бо еліти переконали половину суспільства в тому, що мають право бути жорстокими і варварськими; що людям слід мирно прийняти своє місце в ієрархії насильства, дурості, ненависті й жадібності – навіть якщо ця ієрархія буде стояти на зруйнованому світі. Це працює. Жадібні еліти приспали людей праці і спокусили їх обіцянкою, що якщо вони просто приймуть статус-кво, то бодай не опиняться на соціальному дні.
Якщо скласти пазли, то дістанете похмуру картину: еліти наживаються на масовій смерті. Що більше людей вмирає, то багатшими вони стають, і ці відносини навряд чи зміняться. Вони використовують невелику частину свого прибутку, щоб переконати дурнів серед нас, що так воно й повинно бути. Це природний стан, виживає найсильніший! Виявляється, цього достатньо, щоб нічого не змінювалося. На практиці це означає, що ми перебуваємо на порозі нової доби, а десять мільйонів мертвих є лише грайливим зачином. Це початок експоненціальної тенденції, бо зараз ми входимо в епоху мегакатастрофи, яка нагромаджується поверх іншої катастрофи. Нас постійно переконують, що все буде добре, треба лише почекати. Але саме цього хочуть еліти, оскільки вони збагачуються, принаймні в короткостроковій перспективі, а ми вмираємо у відчаї та розоренні. І що багатшими вони стають, то більше їм доводиться перетворювати решту людей на своїх потішних, нещасних пішаків – егоїстичних, дурних, кровожерливих і наївних прихильників.
Це буде новий час, коли на карті стоятиме планета й цивілізація. “Космонавт” Бренсон міг за свій кошт вакцинувати планету – але що йому до цього? І що пересічному мешканцю Європи до того, що десь хтось буде постійно вмирати через трубу на дні моря? Люди дурні й необізнані – саме такими їх хочуть бачити еліти. Не дивно, що вони можуть отримувати дохід від бід, болю і смерті, бо вони навіть не знають, що таке реальність. Тож будьте обережні й ощадливі, вкладайте не в “активи”, а в добро, довірливість і любов. Бо на тлі глобального дурдому лише це буде цінним.
