By 
Американські вчені розробили радикальний план із порятунку планети під назвою “Degrowth” – “антизростання” чи “уповільнене зростання”. Щоби розв’язати проблему зміни клімату і зробити наше життя менш затратним, але благополучнішим, науковці пропонують навмисно скоротити економічне зростання та зменшити споживання продуктів.
Ще в 1972 році команда дослідників із Массачусетського технологічного інституту опублікувала доповідь “Межі зростання”, де спрогнозувала долю людської цивілізації, якщо економіка й чисельність населення продовжать зростати. За допомогою комп’ютерного моделювання цих процесів вчені зробили висновок, що на планеті з ресурсами, які не відновлюються, нескінченне експоненціальне зростання неминуче спричинить катастрофу.
Справа в тому, що ми звикли вважати економічний розвиток благом, синонімом процвітання. Після Другої світової війни ВВП став універсальним показником загального добробуту країни. Один зі штатних економістів Джона Ф. Кеннеді Артур Окун припускав, що на кожні 3 пункти зростання ВВП безробіття знижується на 1%. Однак гонитва за економічним зростанням призвела до багатьох проблем: глобального потепління через викиди вуглекислого газу, екстремальних погодних умов і втрати біорізноманіття, вимирання тварин і рослин.
Ця теорія розвинулася в ідеях радикального руху американської конгресвумен Олександрії Окас-Кортес “Новий зелений курс”, створеному у 2019 році. Учасники спільноти пропонують вирішити екологічні проблеми за допомогою переходу на відновлювану енергетику: “[Це] 10-річний план мобілізації всіх елементів американського суспільного ладу. Мета – звести до нуля парникові викиди і домогтися економічного процвітання для всіх”. Одна з пропозицій, що викликала найбільший резонанс в американському суспільстві, – це повністю перейти на високошвидкісні залізниці, відмовившись від польотів на літаках, а також заборонити домашню худобу.
Прихильники концепції “Degrowth” пішли ще далі. Вони виступають проти зростання економіки загалом, бо вона нерозривно пов’язана зі збільшенням викидів вуглецю. Вони закликають до різкого скорочення використання енергії та матеріалів, що призведе до зменшення ВВП. Адепти антизростання переконані, що устрій сучасної економіки, як і нашу непохитну віру в прогрес, потрібно повністю переглянути. За такого підходу успіх економічної системи буде вимірюватися не ростом ВВП, а доступністю державних послуг (медичного обслуговування, освіти), скороченням робочого тижня та збільшенням вільного часу. Це не лише дасть змогу розв’язати економічні проблеми, але й дозволить переглянути культуру трудоголізму та традиційне сприйняття благополуччя.
Рух за уповільнене зростання економіки розпочався зі статті професора економічної антропології паризького університету Сержа Латуша, опублікованої в журналі Le Monde Diplomatique на початку 2000-х років. Рух набрав обертів, зросла кількість його учасників. У 2008 році в Парижі відбулася перша міжнародна конференція “Degrowth”, що зібрала 140 осіб. Відтоді пройшло ще п’ять зустрічей. У 2018 році 238 викладачів вишів зі всього світу підписали відкритий листв “The Guardian” із закликом звернути увагу на ідею уповільнення зростання.
Згодом у активістів і дослідників з’явився конкретний план: після скорочення використання матеріалів і енергоресурсів необхідно зайнятися перерозподілом наявного багатства і переходом від матеріалістичних цінностей до суспільства з “простим” способом життя.
Уповільнення зростання найперше відобразиться на кількості наших особистих речей: чим менше людей буде працювати на фабриках, тим менше буде брендів і дешевих товарів в магазинах (активісти обіцяють навіть “сповільнити” моду). У сім’ях буде менше машин, люди будуть пересуватись у поїздах, а не у літаках, а вільний час заповнювати спілкуванням з друзями і рідними, а не шопінг-турами. Нова система також вимагатиме збільшення сектору державних послуг. Людям не доведеться тяжко і багато працювати, якщо медицина, транспорт і освіта стануть безкоштовними (завдяки перерозподілу багатств). Деякі прихильники руху закликають до введення універсального базового доходу як компенсації за більш короткий робочий тиждень.
Нині “degrowth” – модне слово в лівих і академічних колах у всьому світі. Прихильники концепції – економісти, екологи, демократичні соціалісти і активісти, молодь та люди старшого покоління – вірять, що вона допоможе фундаментально змінити наші погляди на успіх і добробут, тим самим усуваючи фінансову і соціальну нерівність та водночас рятуючи планету. Натомість критики уповільненого зростання вважають, що ця ідея швидше нагадує красиву теорію, ніж практичне вирішення реальних проблем, а запропоновані заходи не надто поліпшать екологію, зате позбавлять базових продуктів та одягу тих, хто цього найбільше потребує.
Професор економіки з Університету Массачусетса Роберт Поллін стверджує, що стримування росту ВВП лише незначно поліпшить ситуацію з шкідливими викидами. За його розрахунками, падіння ВВП на 10% скоротить шкоду екології на ті ж 10%. Якщо програму справді реалізують, економічна ситуація буде гіршою, ніж під час кризи 2008 року. Поллін вважає, що замість антизростання необхідно сконцентруватися на використанні відновлювальних джерел енергії, як це пропонує “Новий зелений курс”.
Але оскільки наша економіка так довго ґрунтувалася на зростанні, недостатньо просто натиснути на екстрене гальмування, – каже Йоргос Калліс, еколог і політолог з Автономного університету Барселони, співавтор статті “Уповільнення росту: між науковою концепцією і ідеологією громадського руху” (2015). На його думку, щоб уповільнити економіку і не завдати шкоди суспільству, ми повинні змінити наші уявлення про всю економічну систему. Оскільки в реальному світі є дуже мало прикладів “уповільненого зростання”, Калліс використовує для ілюстрації своїх ідей вигадану планету Анаррес з книги “Знедолені” американської письменниці-фантастки Урсули К. Ле Гуїн. Світ, описаний у романі, має скромні ресурси, але завдяки егалітарній структурі суспільства є справедливим та привабливим місцем для мешкання.
Прості люди, однак, ставляться до ідеї антизростання більш прихильно, ніж поважні професори економіки. Наприклад, згідно з дослідженням Єльського університету, більше половини американців вважають, що захист довкілля важливіший, ніж економічний розвиток. Аспірант факультету природних ресурсів Університету Вермонта і учасник організації DegrowUS Сем Блісс стверджує, що популярність таких осіб, як Маріе Кондо (зірка Netflix, яка закликає викинути всі непотрібні речі), також показує, що люди стурбовані своєю зацикленістю на товарах і матеріальному споживанні. До того ж вони усвідомлюють, що не всі особи відчувають позитивний ефект від економічного зростання. Міленіали насилу знаходять роботу, оплачують лікування і оренду житла навіть в періоди стабільного економічного зростання – тож навіщо їм за все це триматися?
Загалом, експерти впевнені, що популярність руху уповільненого зростання в усьому світі може свідчити про щось більше, ніж просто прагнення до мінімалізму. Ідея “Degrowth” відображає втому людей від економічної системи, де зростання не приносить добробуту більшості людей, а вигоди від нього розподіляються нерівномірно. Якщо в 1965 році генеральні директори великих світових корпорацій заробляли в 20 разів більше, ніж звичайні працівники, то у 2013 році – у 296 разів більше. Імовірно, поява цієї теорії та її зростаюча популярність засвідчать, що політика необмеженого економічного зростання, за допомогою якої людство намагалось розв’язати проблеми бідності, нестачі робочих місць та незадовільних умов життя, спровокувала виникнення нових негараздів, мабуть, навіть більш небезпечних.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
