By 
11–12 липня у Вільнюсі відбувався саміт НАТО, участь у якому взяли представники 31 країни об’єднання, а також делегати з України, Нової Зеландії, Австралії, Південної Кореї, Японії. Вони обговорювали ключові проблеми Альянсу на сучасному етапі, зокрема зміцнення обороноздатності країн об’єднання в умовах зовнішніх загроз, як-от посилення економічного та військового потенціалу Китаю й агресивної експансіоністської політики Росії, яка розв’язала масштабну війну в центрі Європи.
На саміті ухвалили остаточне рішення про вступ Швеції в НАТО — уже наприкінці наступного тижня в Туреччині розпочнеться процедура ратифікації. Альянс і Південна Корея підписали угоду про двостороннє партнерство в одинадцяти сферах для зміцнення обороноздатності Кореї. Також на зустрічі мали оголосити про відкриття офісу НАТО в Токіо, але цю заяву вирішили відтермінувати, щоб не збільшувати напругу в Тихоокеанському регіоні.
Одними з головних питань зібрання була перспектива входження України в НАТО та надання військової допомоги Києву. Напередодні саміту президент Володимир Зеленський здійснив низку візитів до європейських країн Альянсу, щоб вони підтримали пришвидшений вступ України. Держави Балтії, Східної і Північної Європи виступають за наше входження до НАТО відразу після завершення російсько-української війни. Україну підтримала навіть Туреччина, яка певний час гальмувала вступ до НАТО Фінляндії та Швеції. Президент Туреччини Реджеп Ердоган сказав, що Україна гідна стати членом Альянсу. Проте США, як одні із ключових учасників об’єднання, заявили, що вони не проти вступу України в НАТО, проте зараз вона ще не готова до членства й повинна виконати низку завдань щодо повної відповідності стандартам Альянсу, зокрема завершити судову, антикорупційну реформу, зміцнити демократичні інститути, вдосконалити виборче законодавство тощо. Не підтримали швидкого вступу країни до НАТО й Німеччина та Франція, які бояться збільшення напруги з Росією.
Крім того, чергову проросійську заяву зробив прем’єр Угорщини Віктор Орбан, зазначивши, що потрібно припиняти військову допомогу Україні, оскільки це призводить до ескалації військових дій і загрожує етнічним угорцям, які мешкають на Заході України. На думку В. Орбана, НАТО має закликати Україну до перемовин із Росією заради нібито миру у Європі. Про конкретні умови миру Орбан не говорив, але, найімовірніше, він має настати в обмін на тимчасово окуповані території, які б залишилися під контролем Росії. Україна, звичайно, на такий мир ніколи не погодиться.
І хоча на Вільнюському саміті Україну не запросили до Альянсу, цей захід був дуже важливим, оскільки на ньому скасували вимогу виконання Плану дій щодо членства. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна як ніколи близька до НАТО, єдине, що їй потрібно, — це завершити війну.
На заході також була остаточно сформована коаліція з 11 держав-партнерів для передання Україні винищувачів F-16 і підготовки українських пілотів для польотів на них. Крім того, після двосторонніх зустрічей країни НАТО суттєво активізували воєнну допомогу Києву. Зокрема, США пообіцяли надати додаткові 500 млн доларів безпекової підтримки, у межах якої в Україну скерують системи протиповітряної оборони, військову техніку, касетні боєприпаси, що є дуже потрібними в умовах контрнаступу на Сході та Півдні. Обговорювали також можливість передання Україні ракет великої дальності ATACMS. Норвегія скерує нам 1000 розвідувальних дронів Black Hornet. Франція надасть військову допомогу на суму 170 млн євро, куди входять, зокрема, далекобійні крилаті ракети SCALP, проте Париж вимагає, щоб Україна не завдавала ними ударів по території Росії. Німеччина пообіцяла нам дві пускові установки Patriot, що дуже важливо для зміцнення протиповітряної оборони України, 40 бойових машин піхоти Marder, 25 танків Leopard, іншу військову техніку. Канада та Австралія скерують в Україну новітню бронетехніку. Також у Вільнюсі запрацювала Рада Україна — НАТО, яка стала форумом для консультацій та ухвалення рішень зі зміцнення обороноздатності України.
Окрім того, США висунули пропозицію щодо підписання з нашою країною двостороннього безпекового договору на зразок американсько-ізраїльської угоди. Звичайно, це важлива пропозиція від нашого союзника, але її прийняття може відтермінувати входження України в НАТО. До того ж Ізраїль не можна порівнювати з Україною, оскільки ця держава має потужнішу економіку, одну з найсильніших армій у регіоні, найсучасніше оборонне обладнання, а також атомну зброю, тому будь-який агресор повинен добре подумати, перш ніж нападати на Ізраїль. А наша країна віддала свою атомну зброю за Будапештським меморандумом 1994 року, який, крім порожніх декларацій про ненапад на Україну, зокрема й із боку РФ, нічого не містив. Тому тільки повноцінний вступ України до НАТО може забезпечити суверенітет і територіальну цілісність країни та надати їй повні безпекові гарантії ненападу з боку агресивної Росії.
