Результати засідання Ради Україна — НАТО щодо “зернової угоди”

Результати засідання Ради Україна — НАТО щодо “зернової угоди”

26 липня на вимогу Києва відбулося засідання Ради Україна — НАТО. Цей орган створили на Вільнюському саміті Альянсу, щоб розв’язувати ключові загрози й виклики, з якими стикається Україна. Зокрема, однією із таких загроз стало припинення дії Чорноморської зернової ініціативи, продовжувати яку відмовилася РФ. Країна-агресор зробила це насамперед для того, щоб завдати економічної шкоди Україні. 

Раніше морським шляхом із нашої держави було вивезено понад 33 млн тонн різноманітних зернових культур, тож саме цей шлях є найбільш ефективним. Завдяки “зерновій угоді” знизилися світові ціни на збіжжя, що дуже важливо для країн Азії та Африки, які потребують великих обсягів продовольства. Проте в середині липні Росія відмовилася продовжувати угоду, що відразу посилило продовольчу напругу у світі й спричинило зростання цін на зерно на 14 %.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звернувся до Росії із пропозицією зберегти Чорноморську ініціативу, припинення якої, на думку високопосадовця, загрожує голодом для бідних країн Азії та Африки. Про перемовини з Росією повідомив і очільник Туреччини Реджеп Ердоган. Але РФ не зменшує, а лише ще більше посилює напругу. Останніми тижнями вона масово бомбардувала Одесу, особливо її порт, Миколаїв, інші портові міста, щоб знищити їхню критичну інфраструктуру. Тож, навіть якщо “зернова угода” буде відновлена, на відбудову зруйнованої інфраструктури може піти декілька місяців.

Крім того, Росія намагається посварити Україну з європейськими сусідами, які виступають проти експорту українського зерна через їхні території, щоб це не завдало шкоди місцевим фермерам. Єврокомісія почала працювати з Польщею, Болгарією, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, щоб зменшити напругу в регіоні й збільшити пропускну спроможність “продовольчих ліній солідарності”, а також планує надавати дотації фермерам цих країн. 

На засіданні Ради Україна — НАТО члени Альянсу засудили вихід Росії із “зернової угоди”, її прагнення припинити український сільськогосподарський експорт і створити продовольчі проблеми для низки країн Азії та Африки. Вони також засудили російські варварські обстріли критичної інфраструктури в Одесі, Миколаєві тощо. Учасники НАТО вважають, що такі дії Росії підривають стабільність у Чорноморському регіоні. Тож вони будуть збільшувати допомогу Україні, посилювати пильність у Чорному морі, зокрема збільшать кількість розвідувальних дій за допомогою патрульних літаків і дронів. 

Члени Альянсу обіцяють докласти максимум зусиль для відновлення Чорноморської зернової ініціативи. Та чи запрацює вона знову, якщо Росія не захоче її продовжувати, — це питання залишається відкритим. Розв’язанням могло б стати прикриття зернових суден флотом країн НАТО, зокрема США, проте Штати не підуть на це, оскільки бояться ескалації з боку ядерної Росії. Більш імовірний варіант — прикриття флотом Туреччини, адже Ердоган є одним з авторів “зернової угоди” й зацікавлений у її продовженні, як ніхто інший. Але поки що Туреччина й інші країни НАТО сподіваються дипломатичним шляхом розв’язати цю проблему. Але Росія розуміє тільки силу, тож лише жорсткий тиск може її примусити відновити зернову ініціативу. Тому держави Альянсу мають діяти рішучіше, оскільки перемовини тільки затягуватимуть час, а Москва й далі бомбардуватиме наші порти. 

Також бажано, щоб наші союзники збільшили для нас військову допомогу, надавши системи ППО, зокрема Patriot. Так ми б не лише захистили наші порти, а і прикрили б небо над Чорним морем, що сприяло б продовженню “зернової угоди”. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чи запрацює знову Чорноморська зернова ініціатива? Результати Вільнюського саміту НАТО для України