By Дерева реагують на кліматичні зміни. Про це чудово знають дендрохронологи, котрі просвердлюють стовбури дерев і витягують осердя з записами річного приросту. Завдяки цьому вони реконструюють коливання температури повітря та інших показників погоди упродовж чергових десятиліть, століть, а навіть і тисячоліть. Це дозволяє визначати минулі й сучасні кліматичні тенденції на даній території. Цього разу міжнародна група, що налічувала майже 70 дослідників з усієї Європи – була між них і значна репрезентація польських науковців з AGH, Шльонської політехніки та краківського Рільничого університету – реконструювала зміни вологості повітря на нашому континенті за період від 1600 до 2020 рр. Коли говорити про часове і просторове охоплення, то це було найбільше дослідження такого типу. Його результати під кінець грудня були оприлюднені в часописі Nature Geoscience – пише Анджей Холдис на польському науково-популярному інтернет-порталі Pulsar.
«Зміни вологості повітря можна відтворити, вимірюючи наявність ізотопів кисню в почергових річних приростах» – пояснює Керстін Трейдте із Швейцарського федерального інституту досліджень лісу, снігу і краєвиду, головна авторка досліджень. Вода, яку дерева отримують з ґрунту за посередництвом коріння, містить як легші, так і важчі варіанти атомів кисню. Їхня пропорція – зафіксована у деревині стовбура – залежить від того, скільки водяної пари знаходиться у повітрі. Коли вона зменшується (тобто зростає її дефіцит), тоді сухе повітря «висмоктує» більше води з ґрунту і рослин, редукуючи темп вегетації, іноді то такого ступеню, що дерево всихається. Такої долі, зрозуміло, вдалося уникнути тим деревам, з яких взяли осердя для досліджень. В основному це були дуби, котрі мають глибоку корінну систему і є стійкими навіть до значного дефіциту води в повітрі.
Головна тенденція, записана в шарах старих європейських дерев, проявилася за кілька останніх десятиліть. Нею є швидкий зріст зменшення вологості повітря на більшості території Європи. Автори досліджень твердять, що це безпрецедентно за останні 400 років. Компʼютерні симуляції, проведені в другій частині досліджень для різних регіонів Європи, продемонстрували, що у порівнянні з передіндустріальною епохою найбільший дефіцит вологи проявляється зараз на Середньоєвропейській Низовині (на ній лежить більша половина Польщі), а також в Альпах і Піренеях. «Цей занепокійливий тренд постійно продовжується. З кожним десятиліттям росте тиск на натуральну рослинність і функціонування багатьох екосистем, але й на сільськогосподарські культури, котрі все частіше потребуватимуть зрошування» – підкреслює Трейдте.
