By Тропічний циклон – це найбільш енергетичне атмосферне явище на Землі. Велетенські вихори гарячого повітря з діаметром в кілька сотень кілометрів бушують однаково, що на північній, що на південній півкулі. Виникають на тропічних водах всіх океанів. Лише тоді, коли температура океанської води становить щонайменше 28° С. – пише Анджей Холдис на сторінках польського наукового порталу projectpulsar.pl
На інтенсивність і частоту тропічних циклонів у різних частинах планети впливає потепління клімату, хоч і не однозначним способом. Спостереження показали, що кількість вихорів не змінюється, зате їхня сила поступово зростає. У свою чергу компʼютерні симуляції вказують на те, що при подальшому потеплінні клімату тропічних циклонів може навіть поменшати, зате їхня могутність буде щораз більшою, що загалом означає зростання загрози від них. Сильні вихори у десятки разів деструктивніші, ніж середні і слабкі: приносять більше опадів дощу, сміливіше вриваються всередину суходолу, сягають далі за екватор і довше тривають.
У найновішому номері Nature науковці розглянули два регіони, що їх регулярно турбують тропічні циклони: землями навколо Мексиканської затоки та південним Китаєм. В першому з цих регіонів вихори називають ураганами, у другому – тайфунами. Фенгфей Сонг, Сіньпін Ю та їхні співробітники з китайських та американських вишів твердять, що приблизно від початку 80-х років ХХ ст. найсильніші вихори в обох цих просторах почали виникати все раніше, прискорюючи свою появу в середньому темпі 3,5 доби на десятиліття. Тож сьогодні вони виникають десь на два тижні раніше, ніж чотири декади тому.
Дослідники в своєму аналізі взяли до уваги циклони, які зараховують до категорій 4 і 5 за шкалою Саффіра-Сімпсона. Швидкість вітру у них перевищує 205 км на годину. У Південно-східній Азії таких велетнів часто називають супер-тайфунами. Вони появляються в середині сезону циклонів – від середини серпня до кінця вересня, коли йдеться про Мексиканську затоку і південний Китай. Бо саме тоді океанські води найбільше нагріваються, а атмосферні монстри жадно живляться тією енергією.
У теплішому кліматі ця енергія швидше починає накопичуватися в океанах, а також у щораз гарячіших прибережних акваторіях, таких як Мексиканська затока чи Південно-китайське море – підкреслюють Сонг, Ю та їхні колеги. Вони твердять однозначно, що цей тренд «посилюється передусім зростом концентрації теплових газів». Остерігають також, що все частіше прибуття першого супер-циклону накладається на період найбільш інтенсивних дощів. З такого поєднання сил двох екстрем не може виникнути нічого доброго.
